У Тбілісі кореспондент "ГПУ" снідав у кафе вірменки Анжели. Вона орендує кімнатку зо 20 метрів у цокольному поверсі багатоповерхівки біля станції метро Авлабарі. У кутку стоять плитка, холодильник, барна стійка. Решта площі обладнана стоячими місцями для їжі: біля стіни стоять неширокі стільниці, обтягнуті клейонкою.
— Метушливе тут місце, людей багато, — каже водій маршрутки Федір. Він народився в Україні, але 30 років живе у Грузії. Українську мову ще розуміє, хоча говорить дуже повільно. Грузинською спілкується вільно.
На невеличкому майданчику біля метро сходяться чимало маршрутів. Водії відпочивають, їдять, увечері — випивають чарку.
— У Анжели чашку кави можна випити за 0,5 ларі (1,55 грн), а пообідати — за 2,5 ларі (7,8 грн), — розповідає Федір. Водій маршрутки у столиці Грузії заробляє в середньому 10 ларі на день — менше, ніж у Києві.
Тбіліські хачапурі смачніші за київські. Прошу Анжелу розказати рецепт.
— Є багато видів хачапурі. Я роблю, як біля моря в Аджарії, — каже господиня. — Там готують із начинкою із сулугуні. Беремо борошно, сулугуні, мацоні...
— Анжело, українці не знають мацоні, — перебиває Федір.
На кожен шар тіста кладемо начинку завтовшки півсантиметра
— Якщо у вас там у Києві не чули про мацоні, то беріть кефір або кисле молоко. Це майже те саме. А сулугуні можна замінити будь-яким твердим сиром.
Для начинки треба взяти півкіло сулугуні, яйце і півпачки вершкового масла. Сир потовкти або перемолоти, додати в суміш вершкове масло і яйце.
— Тепер тісто. Для нього беремо дві склянки борошна, вливаємо півлітра мацоні, — веде далі хазяйка шоферської забігайлівки. — Вбиваємо туди два яйця, кидаємо півпачки вершкового масла. Ну і солимо за смаком. Отож замісили некруте тісто, — Анжела показує рукою, як треба місити. — Розділимо його на чотири частини.
Заходять два грузини-водії, замовляють хачапурі. Прислухаються до розмови. Схвально кивають, дістають із кишені пластикову пляшечку, не поспішаючи п"ють чачу — самогон із винограду.
— Потім треба кожен із цих чотирьох кавалків розкатати на тонкі млинці, аби помістилися на сковороду, де випікатиметься хачапурі, — веде далі жінка. — Намащуємо на кожен шар тіста сирну начинку завтовшки півсантиметра. Зверху кладемо трохи менший млинець із тіста. Треба добре защипати пальцями краї.
Анжела докладно розповідає, а хачапурі у неї шкварчать на сковороді. Кілька готових лежать на тарілці. Заходять ще водії, майже кожен замовляє хачапурі.
— Люблю їх, бо недорогі та смачні, — каже один із відвідувачів.
— Чавунну сковороду змащуєш маслом, кладеш на неї хачапурі, закриваєш кришкою. Випікати треба 8–10 хвилин. Коли один бік зарум"яниться, треба перевернути і ще випікати, але вже без кришки. От, тримай свіжий хачапурі — з тебе півларі (1,55 грн).
Куштую — справді вдалий.
М"ясо для люля-кебаб маринується на холоді
Власниця тбіліського кафе Анжела поділилася кількома рецептами грузинських страв — лобіо та люля-кебаб.
Для лобіо треба кілограм квасолі, три цибулини, склянку почищених волоських горіхів, 3–4 зубчики часнику, сіль, перець і зелень. Квасолю залити холодною водою на 10 см вище за її рівень у каструлі. Варити 2 год., постійно підливаючи холодну воду — аби рідини не ставало менше. Потім додати покришену цибулю і доварити на повільному вогні. Зняти з плити, додати товчені горіхи, часник, перець і зелень.
А для приготування двох порцій люля-кебаб треба 300 г баранини, 50 г баранячого жиру, три цибулини, дві столові ложки топленого масла, лимон, мелений чорний перець, зелень петрушки і сіль. М"ясо необхідно промити, порізати на невеликі шматки. Покришити цибулю. Усе пропустити через м"ясорубку. У фарш додати сіль, мелений перець, лимонну кислоту (або сік лимона), добре перемішати. Винести на холод на 2–3 год., аби м"ясо добре промаринувалося. Потім цю масу зліпити у вигляді ковбасок і запікати в духовці або мікрохвильовці 7–8 хв. Ковбаски можна настромити на шашличні палички. Люля-кебаб подається зі скибочками лимона і зеленню петрушки. Смакує до червоного вина.
Коментарі