Представники 20 світових університетів обговорювали в Брюселі створення Центрів інформування НАТО при українських вищих навчальних закладах і можливість реорганізації військових кафедр за стандартами Північно-Атлантичного альянсу.
- Практичним виміром співробітництва українських вишів з НАТО могло б стати запровадження в Україні європейського й американського досвіду початкової військової підготовки. Бо в наших закладах освіти зберігся радянський підхід до викладання цієї дисципліни: застарілі плакати, зубріння термінів. Молодій людині потрібні практичні навички, - розповідає ректор Таврійського національного університету імені В. Вернадського, доктор філологічних наук Володимир Казарін. Був одним з ініціаторів візиту. Розповів про мету поїздки, співпрацю вітчизняних освітян з міжнародними організаціями, військово-патріотичне виховання молоді.
З 2020-го українське військо має повністю перейти на контрактну основу. Сенсу в існуванні військових кафедр не буде. Чи доречно Україні відмовлятися від кафедр військової та медичної підготовки, межуючи з країною-агресором?
Потреба в такій підготовці збережеться. Робитимуть це по-іншому. Йдеться про повне переосмислення підходів до діяльності військових кафедр – із "практичним" ухилом. При цьому ніхто не каже, що треба повністю забути про попередній досвід і "писати історію" з чистого аркуша.
Не перестаємо "стукати в усі двері"
В 90-х більшість студентів сприймали військову кафедру як щось непотрібне. Раз на тиждень відвідувати заняття, як "плата" за відстрочку від служби в армії. Як роботу військових кафедр сприймає сучасна молодь?
Про все українське студентство не скажу. У 2014-у багато студентів і викладачів Таврійського університету брали участь в акціях спротиву "повзучій" анексії півострова. З-поміж них був і наш студент-географ Олександр Кольченко. Маємо багато інших героїв – сотні людей, котрим вдалося уникнути російських катівень, але які постраждали за свої переконання в інший спосіб. Десятки наших студентів були відраховані промосковською адміністрацією вишу за участь в акціях протесту. Ми поновили їх у Таврійському університеті після переїзду до Києва. Ця молодь і стала "кістяком" студентського активу. Навчена гірким досвідом, вона розуміє, що лише участь України у системі колективної безпеки допоможе протистояти зазіханням з боку північно-східного сусіда. Тому студенти створили самоврядний орган, який підтримує зв'язки із Центром інформації й документації НАТО в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліну Кравченко вчетверте не взяли у військову академію
Про що ще говорили у рамках візиту українських освітян до інституцій НАТО?
Говорили про створення при українських вишах Центрів інформування про діяльність Північно-Атлантичного альянсу. Ми послідовно працюємо із західними партнерами і не перестаємо "стукати в усі двері" . Члени нашої делегації говорили про посилення практичної складової цих проектів. За часів президентства Леоніда Кучми було рішення відкрити центри інформування НАТО у 35 університетах України. Для них надали приміщення, завезли обладнання. Але потім про ініціативу забули. Зараз ці центри не діють. На зустрічі у Брюсселі ми ініціювали відновлення їх роботи за сприяння Альянсу. Це допоможе активніше інформувати молодь про життя Європи і світу, про демократичні традиції, норми.
Чи підтримують такий підхід у НАТО?
Демократична процедура ухвалення рішень гальмує реакцію на найгостріші виклики. Приклад – російська агресія на Чорному морі. У штаб-квартирі НАТО є великий плакат, що символізує єднання різних людей. Зображення багатьох рук, які підтримують одна одну. Це "правильний" плакат і правильна ідея. Цілком демократичним є й механізм ухвалення рішень у рамках Альянсу. Але, з іншого боку, це іноді заважає оперативно реагувати на виклики, з якими час від часу стикається людство. Відповідні застереження ми й висловлювали, зустрічаючись із натовськими представниками. Говорили про те, що багато ситуацій потребують миттєвої реакції. За кілька днів після нашої поїздки до Брюсселя Росія вдалася до прямої агресії проти українських моряків у Чорному морі.
Рівень зацікавленості виявився доволі високим
Чи готові ділитися досвідом? І чи готові переймати український досвід протистояння сучасним загрозам?
Західні демократії, інститути НАТО, більше уваги приділяють вивченню можливостей протистояння "гібридній" війні. Альянс відкрив Центри вивчення гібридних викликів у Фінляндії, Естонії, Німеччині. В країнах, для яких рівень загроз із боку Кремля незначний. Чому б не скористатися українським досвідом протистояння усім складовим гібридної агресії, а не лише пропагандистській чи кібернетичній. Ми звертали на це увагу й натовських чиновників, і посла України при НАТО. Бо йдеться про випадок, коли не лише західні партнери можуть нам допомогти, а й ми готові передати їм реальний досвід. То варто відкрити Центр із вивчення гібридної війни у Києві.
Якою була реакція натовського генералітету й чиновництва на такі пропозиції?
Рівень зацікавленості виявився доволі високим. Цілком позитивною була реакція на прохання започаткувати втілення спільних програм на українських теренах.
В Україні 3 грудня розпочалися збори оперативного резерву першої черги у зв'язку з запровадженням воєнного стану. Військовозобов'язані - переважно із бойовим досвідом. Їх залучають на збори у складі бригад тривалістю до 15 днів, а у центрах підготовки дефіцитних спеціальностей – до 20 днів.
7 
3417
Коментарі