Дочка видатного українського педагога Василя Сухомлинського Ольга Сухомлинська згадує, що за все дитинство батько підвищив на неї голос лише раз - за невиконане домашнє завдання. В інтерв'ю журналу "Країна" вона поділилася спогадами про вдачу свого батька і про родинні цінності.
"Нас із братом батьки виховували власним прикладом. Спеціально виховувати дитину неправильно. А правильно, коли сім'я живе за своїми правилами й ідеалами та заборонами, і в такий спосіб діти вчаться.
Я була правильною дитиною. Я не пам'ятаю, щоб батько мене за щось сварив. Єдиний був раз, коли обурився. Я прийшла до нього в кабінет і попросила допомогти мені з домашньою по математиці. Відповів: "Я зараз зайнятий. Давай трошки пізніше". Я йому віддала той зошит і спокійно лягла спати. Пізно ввечері він мне будить: "Як ти могла заснути? Ти ж не зробила це завдання!" Він був супер-організованою людиной.
Взагалі він був дуже ніжний і ласкавий. З тихим голосом. Але він міг тим тихим голосом сказати дуже неприємні речі, якщо було потрібно.
Батько був худий, мало їв, переважно просту сільську їжу: борщ, картоплю, голубці, яєчню, молоко. Але весь час в роботі, хоча й був дуже хворий. Може, і спасався роботою, вона займала все його життя.
У школі був великий сад. Діти і вчителі вирощували виноград, овочі, яблука і продавали. Старшокласники на ці гроші їздили на екскурсії в усі великі міста країни. Відвідували музеї, театри, картинні галереї, наприклад, Ермітаж у Ленінграді. Батько домовлявся в Москві з директорами шкіл, щоб діти не витрачали гроші на готелі, а жили в школах-інтернатах.
Їздили вгору по Дніпру в Канів, їздили в Одесу. Це було доступно. Діти розуміли, що ми заробили це самі, і що з неба нам це не впало. Це була винагорода за працю. Праця було покладено в основу життєдіяльності школи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Василь Сухомлинський ховав свої справжні думки за комуністичною риторикою
Батько був виключно сільською людиною. Пам'ятаю, студенткою жила в Києві на квартирі. Він їхав з Німеччини, де був на конференції, заїхав до мене. Ми сиділи на кухні і пили чай. Він каже: "Так хліба хочеться". Я йому принесла український, ще теплий. А жила в Голосіївському районі у звичайній хрущовці. З вікна п'ятиповерхові коробки лише видно. Батько дивиться на них і каже: "Боже-Боже, як тут люди живуть… Як бджоли у вулику. Я ніколи тут не зміг би жити", - пригадує Ольга Василівна.
Інтерв'ю з Ольгою Сухомлинською читайте в журналі "Країна".
Ідей Сухомлинського дуже популярні в Китаї.
"У Китаї його взагалі вважають великим китайським педагогом, - говорить Ольга Сухомлинська. - Вони мене запитують: "В Китаї Сухомлинський дуже популярний. А як в Україні? Які є школи?" Чому така популярність? Мабуть, тому, що його філософія близька до східної: мінімізованими засобами – травинка, листочок, дерево, квіточка – говорити про важливе.
В Японії уроки милування природою ввели введені до шкільної програми. Саме такою про це мріяв Сухомлинський, коли говорив про школу майбутнього. Був переконаний, що в майбутньому будуть спеціальні уроки мислення на природі. Не минуло й сорока років, як ми прийшли до цього.
Однак в українському суспільстві знання досі не вважаються цінністю, для здобуття якої потрібні зусилля. В Китаї ж знання ще від Конфуція дуже цінують".
3 
3417
Коментарі