Ексклюзиви
Середа, 28 грудня 2016 15:17

"Найбільше хлопці просять борщу та смаженої картоплі" - як працює польова кухня в АТО
16

Фото: Ельдар Сарахман

"Діти пишуть телефони на власних малюнках. Ми взяли одному з них і подзвонили. Попали на дівчинку Соломію. Вона така рада була - виявляється ніхто їй ніколи з армії не дзвонив. Вночі SMS написала "Щасливої служби. Дякуємо, що захищаєте нас", - розповідає 23-річна Ірина Шевчук, кухарка в 1-му батальйоні 93-ї механізованої бригади.

Працює в таборі бригади поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганщини. Її кухня - це колишній харчовий блок дитячого табору. Стіни облуплені. Замість скла у вікнах — пластикові саморобні штори. Біля входу на зачинених дверях приліплений листок з меню на кожен день. Поруч меню, яке висіло в таборі 1986 року, коли тут перебували діти.

Неподалік входу праворуч стоїть бак із водою. Далі, великий стіл накритий клейонкою. За розмір його називають більярдним. Посередині пічка-буржуйка.

Робоча зона — кілька стелажів та газова плита. Біля них армійський "самовар" - пристрій для нагрівання води. Пахне гречкою та смаженою цибулею.

Ірина керує кухнею разом з 20-річною Маргаритою Голібмовською. Щодня готують для управління батальйону та охорони табору. Щоранку прокидаються о 06:00.

"Готуємо борщ або суп. На друге рис, гречку, пшоняню або перлову кашу. До них йдуть овочі, хліб чай і вафлі", - розповідає Маргарита. - Ми коли стояли на полігоні в Широкому Лані, готували на всіх 450 осіб у батальйоні. Просинались о четвертій ранку і готували до одинадцятої вечора. Зараз легше стало".

Маргарита - уродженка села Глибівка Новоушицького району Хмельниччини. До армії пішла добровільно.

"Вийшла в магазин по хліб. І тут йде знайомий із військкомату. Каже — пішли на контракт. А я думаю — чому б і ні. Обіцяв, що служити буду в частині в Кам'янці-Подільському. А переправили в 93-ю бригаду", - розповідає кухарка. - Найбільше не вистачає піци і суші, принца на білому коні і нормальних умов. Щоб хлопці були рішучіші і мужніші. І щоб ми не робили тут все самі — допомагали хоча б дрова рубати".

Вдома у неї лишились батьки і молодший брат. Він вчиться у військовому ліцеї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Іноді здається, що ворог сидить у глибокому тилу" - розвідник

Ірина Шевчук народилась в селі Михайло-Лукашове Вільнянського району Запоріжжя. Наймолодша у родині. Має сестру та чотирьох братів. В підрозділі її називають "мама".

"Найгірше, що армія привозить — це консервовані помідори й огірки. Вони просто в руках розлазяться. Самі тиловики спробували б поїсти їх перед тим як везти", - розповідає Ірина. - Хочеться бути дівчиною і тут. Щоб була можливість поїхати і ті самі нігті зробити. Хоча б раз у місяць. Бо вирватись і поїхати купити щось у магазин часу взагалі немає. Мрію маю — відкрити свій магазин і продавати. Я б могла з бісеру вишивати. В мене вдома пару картин є. Можна ними торгувати".

Повний репортаж про життя бійців на передовій в зоні АТО читайте у найближчому номері журналу "Країна".

Зараз ви читаєте новину «"Найбільше хлопці просять борщу та смаженої картоплі" - як працює польова кухня в АТО». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3303
Голосування Чи потрібно знімати торгову блокаду з ОРДЛО?
  • Ні. Торгувати з окупантом категорично заборонено!
  • Так. Торгівля і так процвітали, але в форматі контрабанди чи Ротердам+
  • Посилити торгові санкції, заборонити возити будь які товари на окупований Донбас
  • Кордони для товарів мають бути відкриті повністю
  • Свій варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода