— За два тижні зйомок ми з братом схудли на 5 кілограмів кожен, — розповідає фотограф 33-річний Максим Дондюк. Збирає гроші для завершення документального фільму "Крим. Січ". Просить підтримати проект. Не вистачає $18 тис.
Картина розповість про дитячий військово-патріотичний табір у Криму. Зйомки стартували влітку 2013-го, незадовго до Майдану та анексії півострова. Стрічка показує передісторію цих подій.
— Сценарій завершено, розпочався монтаж. Досі всі витрати на фільм я покривав зі своєї кишені. Треба розповісти цю історію світу, — каже Максим Дондюк.
— Я натрапив на цей табір у кримських горах 2010-го, і він привернув мою увагу. Два роки поспіль я щоліта їздив туди як фотограф. Табір. Хотів зрозуміти, кому вигідно дітей від 7 до 16 років учити вправлятися зі справжньою зброєю в мирний час. Інструкторами були українські та російські козаки, офіцери з реальним військовим досвідом. Були і православні священики.
Мене дивувало, що більшість українців ніколи не знали про цей табір. Хоча організатори не приховували його діяльність. Чим більше часу я провів там, тим більше розумів, що документальний фільм міг би розповісти цю історію глибше. В серпні 2013-го почали знімати. Жили як і всі козаки — у наметах. Була польова кухня, тож їли з одного котла. Виявилося, що ми захопили останній рік роботи табору в його первісному вигляді. Коли діти з України, Росії, Молдови, Білорусі тренувалися разом. Потім Росія анексувала Крим і вторглася на Донбас. Як ідеї наставників могли вплинути на вихованців табору після цього? Вони вважали себе братськими народами, що змусить їх стати по різні сторони конфлікту? У стрічці немає постановочних діалогів.
Документальний фотограф Максим Дондюк народився на Хмельниччині. Зараз живе у Парижі. Його знімки публікували журнали зі США, Франції, Німеччини, Росії та інших країн. 2011‑го був автором проекту "Епідемія туберкульозу в Україні".
"Крим. Січ" — дебют Дондюка як кінодокументаліста.
4 
1
Коментарі