Там відкрилася виставка золотих прикрас кімерійців, скіфів, сарматів, давніх слов"ян, хозар, готів, гунів, жителів Київської Русі, знайдені за 30 років розкопок.
— Кочові народи прикрашали золотом не лише себе, а й коней, — береться показати експозицію співробітниця музею 34-річна Ірина Єфімова. — А ось — кернс. Кожен шаман у отвір цієї посудини заливав свою настоянку із суміші трав. Потім шамани пили це, щоб впасти в транс. А оцей одяг скіфи вдягали під час ритуальних обрядів та клали у поховання померлим. Бачите, тут зображення грифонів? Скіфи вважали їх стражами між світами живих і мертвих.
Вона показує чоловічу прикрасу — нашийну гривну із золотими ланцюжками та застібкою у вигляді кінської голови. Поряд — маленький золотий глек.
— Навіть жіноче взуття скіфи обшивали золотом. Дівчата носили на лобі стрічку, а після заміжжя вдягали хустку, яку теж прикрашали золотом. Що більше дітей народила жінка, то вищий у неї був головний убір. Греки вважали скіфів пияками, — повертає голову до глека. — Бо ті вживали вино нерозбавленим. А греки брали три чверті води і лише чверть вина.
Греки вважали скіфів пияками, ті вживали вино нерозбавленим
У наступній вітрині бачу намисто з кераміки — схоже на сучасне.
— Скіфи любили шумові прикраси, — пояснює. — Що більше прикраса шуміла, то далі втікали злі духи.
У іншій вітрині — дрібні шматочки золота.
— Їх треба розглядати через лупу. Тоді побачите на них листочки пальми й Пегаса, який несе на своєму хвості гроно винограду, — пояснює Ірина.
Хвалиться експонатами, які знайшли в похованні жінки-воїна.
— При ній був меч, бойовий пояс і сережки-качечки, на шапку, — каже. — Скіфи вважали, що в жінки найвразливіше місце — груди, тому найбільше їх прикрашали. Потім це перейшло у вишиванки.
Зупиняюся біля речей з кургану на Черкащині.
— Це з непограбованого поховання воїна, — пояснює Ірина. — На його стінах висіла зброя, усередині стояла курильниця — щоб відганяти злих духів. А ще був бронзовий, із позолотою, сервіз для вина, грецької роботи. На шиї воїна висіла гривна з фігурами левів.
Про гривні йшлося в іншому місці експозиції.
— 2002 року в Києві, на Володимирській, знайшли поховання княжого дружинника, — хвилюється Ірина. — Він був скандинавом. При воїні знайшли гаманець, вишитий сріблом. Гривні там були срібні, від 160 до 200 грамів кожна. Щоб розрахуватися за дрібні покупки, їх рубали. Звідси і назва — "рубль". Як назбирувалося багато рубликів, ішли до кузні. Там їх переплавляли знову на гривні.
1 
1
Коментарі