Недавно лежала із сином у лікарні. Одного дня коридором забігали медсестри - прибирають, столи витирають, із маніпуляційної щось носять. Подумала - якась перевірка. Одна каже: "Гірше. Син циганського барона з бронхітом лягає. Це буде каторга". Така новина миттю облетіла все відділення. Мамки позачинялися в палатах, усі переживали, щоб циган не підселили саме до них. Малому барону - років 12. Ходив у яскраво-синій махровій піжамі. Мати постійно цілувала його в голову. Гладила по обличчю, руках, притуляла до великих грудей. Провідували їх цілим табором. Родичі постійно перевіряли, як дають уколи, роблять процедури, прибирають у палаті, викликали лікаря по кілька разів на день. Коли в мого малого температура не спадала протягом п'яти діб, пожалкувала, що не маю родичів-циганів.
Ірина ДЯЧЕНКО, 30 років, Полтава
Дякую за щоденник Стіва Джобса. Я не є великим шанувальником Mac'ів і iPhone'ів, але Стів змінив мій світогляд і саме за це я його поважаю. Раніше думав: раз я не багатий і батьки - не бізнесмени, то в житті нічого не доб'юся. Але Стів показав, що це не так. Думаю, його біографію слід перечитувати всім українцям. Щоб не падали духом через безробіття й ціни. Можна навіть у підвалі відкрити міні-цех і заробити капітал. Головне - використовувати свої задатки і при цьому залишатися людиною.
Василь ФІРАК, 27 років, Золочів Львівської області
Правий Джобс, треба мати розум і щоб заробляти, і щоб витрачати правильно гроші. Мені, на жаль, цього не дано. Наче й зарплата пристойна, але гроші ідуть в нікуди.
Олександра, 40 років, Київ
Бабуся любила повторювати, що перед хворобою та смертю усі рівні. Часто, коли помирав хтось дуже відомий, казала: "От бачиш, і не порятувався зі своїми мільйонами!" Згадала про це, коли не стало Стіва Джобса.
Інна, 31 рік, Полтава
Працюю на телебаченні. Їздили знімати сюжет про теренову гру "Гурби-Антонівці", яка відбувається на межі Тернопільської та Рівненської областей, біля сіл Антонівці та Гурби. Свого часу там був найбільший бій в історії Української Повстанської армії. Організовують гру молоді націоналісти, відтворюють події тих часів. Вразила місцевість - вікові ліси й відтворені землянки повстанців між дерев. Показали нам і повстанський цвинтар із березовими хрестами. Ставили саме березу на могилах, бо вона найшвидше гнила й від поховання не лишалося сліду.
Світлана ГОРОВА, 30 років, Полтава
Інтерв'ю з Лілією Шевцовою підтверджує, що, за зовом крові чи предків, росіянам хочеться назад, в Азію. Там вони почуваються у своїй тарілці. А Європа з її законами їм ні до чого. Вони не розуміють порядку, їм завжди треба десь "покутіть".
Микита ДЕНИСОВ, 60 років, Черкаси
Інтерв'ю Лілії Шевцової - черговий пасквіль проамериканського "політолога", бальзам на душу купці прихильників демократії в особах Нємцова, Каспарова, Касьянова.
Саня
Моя мама одружилася у 17. Старшу сестру підганяла до заміжжя десь років із 23. Коли тій виповнилося 28, мама, видно, зневірилась і забула про Таніне весілля. А сестра узяла і вийшла в 29. Мені мама почала наполегливо нагадувати про одруження в 25. Тепер мені 29, досі незаміжня. Мама нарешті заспокоїлася. Про себе каже так: "Дурна була. Якби мені на той час та нинішній розум, я б ніколи заміж не вийшла".
Аліна, 29 років, Рівне
Дивлюсь другий сезон шоу "Від пацанки до панянки". Інтересно - їм платять, щоб отак поводилися? Чи дівчата справді такі по життю? Особливо вразила пацанка зі Львова, у якої мати на заробітках. Була нормальна дитина, інститут закінчила, мови знає. А тепер - п'яниця п'яницею. Мати гроші присилає, робити не треба. Тільки спи та гуляй.
Світлана ДАВИДЕНКО, 32 роки, селище Ріпки Чернігівської області
1 
1
Комментарии