– Трильйон це скільки? На що схожа така купа грошей? – запитую у друга.
Він працює в банку, має знати.
– Це мільйон мільйонів або тисяча мільярдів. От уяви собі 9-поверховий будинок на два під'їзди. Якщо скласти в купи 100-доларові банкноти, то приблизно так виглядатиме. Якщо у гривнях – ще вищий.
1,18 трильйона гривень вимагає Україна від Росії за окупацію Криму та війну на Донбасі. Справу розглядатимуть у Європейському суді. Таку суму уявити важко. Ще важче – що робити з цими грішми, якщо справа вирішиться на користь України. Увечері в кафе із друзями ділимо трильйон.
– Мільярд на мистецтво, 100 мільйонів – на кіно. Треба культуру піднімати, – пропонує мистецтвознавець за освітою, який працює столяром приватної меблевої фабрики.
– Треба збудувати давно обіцяну лікарню майбутнього. Діти в країні найменш захищені, – каже знайома Вікторія. Недавно її молодша донька довго хворіла.
Лікар у третьому поколінні Андрій пропонує вкласти гроші в реформи:
– Щоб було так, як у Грузії. Нормальні зарплати лікарям, міліціонерам, даїшникам, щоб людьми себе відчули. Бо за 1800 гривень на місяць довго не протягнеш.
Ще були пропозиції створити сучасну армію, збудувати суперстіну на кордоні з Росією, запустити ракету "Степан Бандера" в космос, підвищити у п'ять разів зарплату. Що довше ми сиділи в кафе, то легше та цікавіше витрачалися уявні гроші.
Повертаюся вночі додому й розглядаю 9-поверхові будинки. На їх місці намагаюся уявити купу грошей. Не вдається. Так, як і уявити, що Росія колись заплатить їх. Та помріяли ми добре.
Комментарии