– Цього бронзового водолія знайшли 1965-го на вулиці Леніна, – розповідає 59-річна Галина Бузян, завідувачка Музею археології в місті Переяслав-Хмельницький на Київщині. – Це територія колишнього Іоанівського монастиря, зараз там – міліція. Комунальники рили траншею – труби для води прокладали – і натрапили на цю посудину у вигляді фігурки лева. Принесли в музей. А в той час у Переяславі працювала київська експедиція – розкопували єпископські палац і ворота. Показали знахідку столичним спеціалістам, ті забрали її в Київ. Датували кінцем XII – початком XIII століття. Походить цей водолій із Німеччини, із Нижньої Саксонії. Річ у Європі була поширена, але в нас зустрічається вкрай рідко.
Лев міг належати священикові чи ігумену, чи просто був у церкві, коло якої його знайшли. Хоч такі посудини-фігурки називають водоліями, наливали в них переважно вино – в отвір на голові, з відкидною кришечкою. А виливалося воно з пащі, як із чайника. Влазило в такого водолія близько 3 л. У храмах такі посудини могли використовувати для ритуальних омовінь.
Переяславський водолій має ручку у вигляді аспида –
міфічного крилатого змія, що ніби вчепився лапами в гриву лева. Коли його забирали на реставрацію до Києва, водолій весь був у зелених цятках і без однієї лапи. Очевидно, "калікою" став 1239 року, коли монголо-татари здобули і зруйнували Переяслав. Тому й не забрали з собою.
– У Києві нас запитали, чи робити нашому водолієві лапу, – згадує Галина Миколаївна. –
Ми сказали – так, бо на трьох він хитався. Реставрували його років зо два. Ми вже хвилюватися почали, аж тут повернули.
Водолій до 2010-го стояв в експозиції. Але після того, як із музею вкрали таз-лутерій V століття до нашої ери, найцінніші експонати перенесли до сховища. Серед них і знайденого майже півстоліття тому водолія.
2 
1
Комментарии