Чи хочете повернутися в Україну?
– Звісно, хочу. Звісно, повернуся. Але ненадовго. Жити в Україні не буду: не хочу створювати для батьківщини труднощі. Це стане викликом для Росії. І ще. Не хотів би, щоб за мною стежили на батьківщині або щоб Україна охороняла мене, коли я буду вдома.
Української мови не знаю. Це, скоріше, не моя провина, а біда. Батько все життя "гекав" і я – теж. Потім ледве перевчили. Якщо колись доведеться повернутися – вивчу, обіцяю.
Мене з почестями зустрічали в усіх країнах колишнього Варшавського договору. Також у Литві, Латвії й Естонії. Всюди надавали охорону. Нагороджували вищими військовими відзнаками. Україна забороняє мені в'їзд на свою територію. Здається, я нічого поганого їй не робив: першим вийшов зі складу СРСР, казав, що Україні треба кидати СРСР до бісової матері. Україна, ідучи за мною, вже 21 рік незалежна, а мене визнавати не бажає. Чим я завинив, мамо? Чому став для тебе блудним сином?
Чи боїтеся ФСБ?
– По всьому світі їжджу без охорони. Одразу після моєї втечі КДБ вбив болгарського розвідника-втікача Маркова. Вбив елегантно. У жодній країні не докопалися б, але в Англії, на батьківщині Шерлока Голмса і Скотланд-Ярда, все не так. Тут спрацювала їхня професійна гідність. Вони знайшли на тілі цяточку, а в цяточці – отруту. Відтоді жорстко заявили, що такого не допустять. І не допустили. Мене охороняли професійно.
До певного часу я повірив, що в Росії за ідеї вже не вбивають. Але коли Олександр Литвиненко подзвонив із лікарні й сказав, що його отруїли, я змінив свою думку. Можуть убити запросто.
Як вам живеться в Британії?
– Незручно. Я тут не живу. Я живу в колишньому СРСР. Просто прокидаюся щоранку, дивлюся у вікно й питаю сам у себе: "А що я, власне, тут в Англії роблю?"
"Суворову забороняють повернутися холуї російської влади"
Степан Хмара, 74 роки, колишній дисидент, екс-народний депутат:
– На початку 2005 року, після обрання на посаду президента Віктора Ющенка, я офіційно звернувся до нього з проханням скасувати заборону на в'їзд в Україну для Віктора Суворова. Попередньо я телефонував до самого письменника. Він погоджувався прийняти громадянство України й повернутися на батьківщину. Я виходив з того, що ця людина має неабиякі знання й досвід у галузі національної безпеки, добре знайомий з усіма витівками російських спецслужб – і тому може бути корисний Україні. На жаль, відповіді не отримав. Думаю, були включені якісь закулісні механізми, й Віктор Андрійович не наважився зробити рішучий крок. Мені шкода, що так сталося. До нинішньої влади апелювати не варто. Вони є вірними слугами Росії й без неї кроку не ступлять.
Олександр Скіпальський, 67 років, колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, бувший заступник голови СБУ:
– Заборона на в'їзд Віктора Суворова до України викликана лише одним – боягузливою проросійською позицією української влади. Віктор Суворов не завдав ніякої шкоди Державі Україна. Це я вам кажу, як колишній керівник Головного управління розвідки. Суворову забороняють повернутися холуї російської влади. Прізвищ їхніх не називатиму, бо подадуть до суду. У них багато грошей, а в мене й вашого журналу – мало. Ющенко не скасував цю заборону тому, що не розумівся в питаннях державної безпеки.
Леонід Кравчук, 78 років, колишній президент України:
– У часи мого президентства про письменника Віктора Суворова ще мало хто чув. Суспільство жило старими радянськими стереотипами. Родичі письменника з проханням скасувати заборону на в'їзд до мене не зверталися. Тоді я не знав, що така заборона взагалі існує. Думаю, Росія має свій інтерес у цій справі. Тамтешня владна верхівка не хоче, щоб суспільство знало правду. Тому досі приховують участь у війні на боці Гітлера цілих російських дивізій. Росії не потрібна правда Віктора Суворова.
Вадим Карасьов, 56 років, директор Інституту глобальних стратегій:
– Доки в Росії при владі православні чекісти – доти Україна оглядатиметься на неї й боятиметься її окрику. Нинішня наша влада навряд чи наважиться щось зробити всупереч волі Путіна. У мене надій на лояльне ставлення до справи президента Януковича немає ніяких. Хіба, якщо дійде до відкритого протистояння й Україна використає приїзд Віктора Суворова як елемент демаршу. Однак, боюся, Янукович не настільки сміливий.
текст: Юрій СТРИГУН
3 
1
Комментарии
1