"Разлучал мать с детьми, мог выбросить из лодки": в Европе жертв рабства ищут на фермах и виноградниках

У Європейському Союзі в перший тиждень жовтня провели обшуки на 704 фермах і виноградниках. Шукали людей, яких продали туди в рабство. Знайшли 269 жертв. 134 із них – в Італії, 91 – у Франції, в Нідерландах і Великій Британії – 44. Заарештували 12 осіб

Домінік ВАНТЕСТІ, 44 роки, поліцейський, Черетто-Ломелліна, Італія:

– Ситуація з нелегалами вийшла з-під контролю. Країну наповнили люди без документів. Відстежити їхнє пересування важко. Цим легко скористатися.

Отримали сигнал, що треба перевірити три ферми. Інспектори звернули увагу, що там замало персоналу. Кілька людей не можуть обробляти такі великі площі. До того ж відмовилися від сезонних робітників на збирання винограду. Ще кілька років тому вправних і акуратних збирачів бракувало. На кожну ферму треба було хоча б півтора десятка людей, щоб упоратися швидко.

З'ясували, що на одному винограднику частини кущів не обробляють. Не розпродали торішнього вина, тому не можуть робити нове. На іншому – виноград омолоджують. Старі кущі викорчували.

 

На третій фермі все було оброблене. У дворі побачили двох людей. Але не встигли помити посуд – у відрі було вісім брудних мисок. На всі запитання власник відмовлявся відповідати. Під час обшуку знайшли 17 нелегалів. Семеро з них – підлітки. Мали чіткий план, куди ховатися, якщо наближається поліція чи трудові інспектори. Шестеро бігли й залазили у старі бочки. Хтось – у сіно. Двоє ховалися у старій печі. Мали вкластися у 80 секунд. Стільки треба інспекторам, щоб припаркуватися, вийти з авто й почати оглядати внутрішній двір.

Люди відмовлялися йти з виноградників. Казали, що власники їм давали гроші. Ми справді знайшли по сотні-дві євро в кожного. Якусь частину вони віддали перевізникам, щоб ті забрали з таборів їхніх родичів. Власник розповів, що про перших трьох людей домовився з охоронцем табору. Решту просили забрати самі працівники. Виноробу загрожував великий термін. Але через те, що добре ставився до працівників, виписали великий штраф.

Альберт МЕЙСЕР, 56 років, детектив, Лондон, Велика Британія:

– Знайомий запропонував 2018‑го шукати людей, які могли потрапити у трудове рабство. Його наркозалежного сина тримали в підвалі півтора року. Коли звільнили, пообіцяв собі, що допомагатиме іншим.

Найлегше відстежити тих, хто зник у великій групі. Хтось щось обов'язково бачив. Якщо людина їхала сама, то часто неможливо знайти жодного сліду. Звернулася родина румунки. Дівчина їхала до Лондона, а розшукали ми її в Ґлазґо, за 650 кілометрів. Її били, забрали документи. За роботу у пральні готелю платили копійки. Жила в бараці, де не було справного туалету.

Кілька разів знаходив біженців, яких продали в рабство. Не завжди вони були вдячні. Їхні роботодавці вирішували проблеми з поліцією, годували. Якщо в людей немає документів, то їм нічим не допоможуть – жодної реабілітації чи сприяння зі статусом.

Вражало, що іноземців для торгівлі людьми вербують співвітчизники. Лівійці продавали дівчат у борделі. Обіцяли, що тут працюватимуть офіціантками.

Торік знайшов на складі шістьох – двоє поляків і четверо сирійців. Їм платили по 50 пенсів. Були залякані. Ми повернули їм документи і зв'язалися з посольствами. Там пообіцяли допомогти. За тиждень під час повторного рейду знайшли тих людей знову.

2019‑го пара з Чаду попросила розшукати сина. Його легко було відстежити, бо плив на човні з представником місцевої банди. Той продає людей на роботу. Часом родичі можуть викупити. Відстежили партію мігрантів до однієї ферми. Там знайшли ще 5‑річного хлопчика. Виявилося, батьки відправили його в Європу з тіткою. Вона сказала їм, що не пережив дороги, і продала племінника.

Хельга АУФРАДЕН, 31 рік, експертка з прав людини, Амстердам, Нідерланди:

– Розшукують керівника великої мережі торгівлі людьми, еритрейця Кідана Ґабтемаріама. Переправляв сюди сотнями. В Африці керує кількома нелегальними таборами для мігрантів.

Тут частину людей відпускали, а частину він продавав у рабство. Обіцяв, що за зароблені гроші перевезе в Європу близьких. Міг розлучити матір із дітьми, якщо не могла за них заплатити, чи наказати викинути когось із човна. Банда постійно нараховувала борги і штрафи. Виплатити їх було неможливо.

Сім років тому знайшли шістьох росіян. Працювали по 14–16 годин. Їм давали 25 відсотків заробітку. Третину відсилали родичам. Решту забирали собі ті, хто їх привіз. Люди відмовилися свідчити проти тих, на кого працювали. Вважали, що все справедливо.

×