Влада привчає українців доносити. Уряд улітку запропонував державним службовцям інформувати правоохоронні структури про "конфлікти інтересів" у діяльності чиновників. Кабмін визначив це як протиріччя між особистими і службовими інтересами службовця, що може вплинути на об'єктивність ухвалення рішень.
Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський у листопаді виступив з ініціативою: тому, хто надає інформацію про спроби перевезти через державний кордон контрабанду, виплачували 25% її вартості.
Отож, чи активно ми доносимо одне на одного і чи легко це нам дається?
29-річний киянин Ярослав розповідає на умовах анонімності, як на нього донесли на колишній роботів:
- Протягом трьох років я працював менеджером із продажу на великій меблевій фабриці. Потім призначили начальником відділу. Купив авто, взяв у кредит квартиру.
Шкільний друг, до того ж кум, ледве перебивався. Узяв його менеджером до свого відділу. Пожалів, у нього дитина маленька. Кумова зарплата після першого місяця роботи зросла втричі. Тим часом я паралельно відкрив власну фірму і збував замовлення через неї. На гулянці мав необережність дещо йому розповісти. За тиждень у мене почалися внутрішні перевірки. Колега сказав: на мене донесли на корпоративну пошту. Зрозумів, що це зробив кум. Він тоді взяв відпустку на два тижні. Мене звільнили. А він навіть не подзвонив після цього. Можливо, совість загризла.
32-річна Ганна, місто Харків:
- Мені щодня доводиться працювати зі стукачем. Йому 42 роки. Не можу навіть на секунду відійти з робочого місця. Одразу біжить до начальниці і скаржиться, що я весь день розмовляю по телефону. Вже й чоловік із ним говорив, натякав, що доносити некрасиво. Але тільки завершили розмову, відповів: "Я буду скаржитися".
Все тому, що коли я пішла в декрет, його взяли на моє місце. Як повернулася, то обов'язки й зарплату розділили на двох. Тепер він "виживає" мене. На мій день народження залишилися відсвяткувати з дівчатами на роботі. Не встигли відкоркувати пляшку, як на мобільний подзвонила начальниця. Нагадала, що залишатися в офісі після шостої вечора заборонено.
31-річний Михайло КОТНАР, бізнесмен із Ужгорода:
- У штаті в мене 20 людей. Весь день сидять на "Одноклассниках", "ВКонтакте", у Facebook. І хочуть за це отримувати гроші. Звісно, підлеглим не подобається, коли на них "стукають". Але директору потрібні відповідальні люди, які допомагають звільнити фірму від дармоїдів і паразитів. Тому я таких підтримую, зокрема й матеріально.
За яких обставин ви донесли б на сусіда чи знайомого в податкову?
"Якщо б мій сусід чи знайомий працював у податковій і при цьому часто влаштовував усілякі перевірки на моїй фірмі чи в компанії мого чоловіка"
Наталія ЧИСТЯКОВА, 43 роки, турагент, Київ
"Сусідка здає в оренду квартиру. Доки не чую її квартирантів. Але якби хоч раз влаштували гулянку, я донеслаб на них без найменшого докору сумління. А що? Хтось заробляє гроші, а мені через них страждати?"
Світлана ГАВРИШ, 35 років, у декретній відпустці, Кіровоград
"За жодних обставин. Тут питання в ментальності. Американець чи німець запросто настукає на сусіда, який ухиляється від податків. Бо вважає сплачений податок своїми грошима, що зберігаються в державній скарбниці. У них сусід, який уникає податків - як злодій, що лізе до кишені. А в нас, ще з Російської імперії, держава завжди була ворогом, якого не гріх надурити. Настукати ворогові на сусіда - огидний вчинок. Це сидить у підсвідомості".
Олександр МІСЮРА, 50 років, інженер-фізик, Донецьк
"У мене приватний будинок. Сусіди крадуть світло - щось чіпляють на кабель. Постійні перебої з електрикою. Не можу через це ні води нагріти, ні праску ввімкнути. Якби знала, куди донести і була впевнена, що з того буде толк, то донесла б".
Тамара КІШ, 32 роки, продавець, місто Виноградів на Закарпатті
"За повідомлення не платимо"
Цьогоріч українці почали активніше співпрацювати з митарями, кажуть у Державній податковій адміністрації.
- З березня в нас триває операція "Бюджет". Її мета - виявлення схем мінімізації податків, - каже "Країні" директор департаменту масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА України Віктор Косарчук, 48 років. - Є й інші операції. Наприклад, "Курорт". Її проводили влітку цього року в курортних містах. Завдяки повідомленням людей податкова виявляла тих, хто не платили податків із доходів від зданого в оренду житла. А також підприємців, які експлуатували без дозволів атракціони, продавали неякісну їжу, не мали документів на торгівлю алкоголем і тютюном. Виявили схеми продажу автомобілів за заниженими цінами, місця масової "прописки" підприємств, тіньові операції із зерном та металобрухтом. Також люди інформують про факти тіньової виплати зарплати. Зазвичай такі звернення провокують роботодавці, які не вчасно або ж не повністю розраховуються з працівниками.
За повідомлення ми не платимо, можемо тільки подякувати. Фіксуємо переважнописьмові звернення. Таких, звичайно, менше. Найчастіше скарги надходять на гарячу лінію податкової.
Контакт-центри податкової адміністрації за дев'ять місяців 2010 року обробили майже 300 тис. повідомлень від громадян. Це на 20% більше, ніж торік за цей період. Близько 10% повідомлень - це інформація про несплату податків. Причиною таких скарг найчастіше є заздрість або бажання з допомогою податкової насолити конкурентам, визнають працівники ДПА.
Кількість інформаторів податкової по областях
Кількість письмових звернень громадян України в обласні управління Державної податкової адміністрації. У них люди розповідають про ухиляння від сплати податків підприємствами та приватними особами. Дані за 2010 рік обраховано із січня по листопад.
2009 - 2010 роки
Крим 23-19
Вінницька 20-35
Волинська 4-5
Дніпропетровська 66-116
Донецька 82-149
Житомирська 3-24
Закарпатська 61-65
Запорізька 29-125
Івано-Франківська 6-36
Київська 35-67
Кіровоградська 0-10
Луганська 42-74
Львівська 13-26
Миколаївська 2-39
Одеська 23-56
Полтавська 77-133
Рівненська 0-12
Сумська 32-19
Тернопільська 0-20
Харківська 380-489
Херсонська 84-67
Хмельницька 3-9
Черкаська 23-44
Чернівецька 4-86
Чернігівська 14-19
Київ 22-61
Севастополь 24-13
Разом 1072-1818
"За інформацію про аферистів даємо п'ять тисяч"
Кілька тижнів у столиці висять рекламні щити з фотографіями людей, які заборгували банкам. Раніше такі з'явилися в усіх обласних центрах України. Під фото на біґ-борді - короткий номер, на який просять відправити СМС із інформацією про місце знаходження боржника. Банкіри кажуть: зараз це - найефективніший метод розшуку проблемних клієнтів.
- Таким чином ми допомагаємо правоохоронцям знайти й покарати злочинців. Розглядаємо всі повідомлення, навіть анонімні. За точну інформацію про аферистів даємо 5 тисяч гривень. Кожен із розшукуваних украв значно більше. Усі ці люди йшли в банк по кредит, залишили свої реальні фотографії, але прізвища вказали чужі. Надавали вкрадені, знайдені чи куплені паспорти, куди вклеювали свої фото, - розповідає речник "Приватбанку" Олег Серга, 38 років. - Спочатку їхні знімки розміщували тільки на нашому сайті, тоді - у відділеннях "Приватбанку". Потім розширили аудиторію вуличними рекламами.
За рік на вказаний на біґ-борді номер прийшло понад тисячу повідомлень. Якщо все підтверджується, відправляємо гроші тому, хто дав найточнішу інформацію. Винагороди отримали 49 людей. Саме стільки впіймали злочинців.
"Донька закінчила медичний університет без жодного хабара"
Олександр СТРАЖНИЙ, 52 роки, психотерапевт, письменник, автор книжки "Український менталітет":
- Вважають, що стукацтво - донос на сусіда, знайомого, колегу. Але це може бути продиктоване заздрістю, помстою, прагненням отримати матеріальну винагороду, а може - щирим обуренням.
Нам більш властиве перше. Бо українець обурюється переважно тоді, коли це стосується особисто його. Якщо бачить, що медсестра "віддає наліво" медикаменти - скоріш за все, промовчить. Але раптом з'ясується, що вони були призначені особисто йому - тоді гніву не буде меж.
Донька закінчила Київський медичний університет без жодного хабара. Усе вчила як слід, чесно складала іспити. Однак перед екзаменом із фармакології викладач категорично вимагала у студентів хабар - 60 доларів. Прямо сказала: "Хто не дасть грошей, той не складе іспит". Мене це обурило і я на неї "настукав".
Ти випив. Я тебе за кермо не пущу
З переляку тим, хто встиг дати хабара, навіть гроші повернули. У результаті - склали іспит тільки 20 відсотків студентів. Решта отримали двійки і перескладали восени. Зате тепер вони знають фармакологію.
Я 18 років працюю в Угорщині. Часто буваю в інших країнах Євросоюзу. В українців і в європейців різна мета доносу. Українець донесе, бо заздрить, бо хоче грошей, щоб насолити, врешті-решт. Європеєць донесе, якщо побачить будь-яке порушення закону.
Уявіть українця, який звертається до водія: "Ви припаркувалися на тротуарі. Якщо не звільните пішохідну зону, я буду змушений викликати міліцію". А часто чуєте, коли українець каже товаришу: "Ти випив. Я тебе за кермо не пущу. Якщо не послухаєш мене - негайно подзвоню в міліцію"? У Європі подібні речі звичні. Можливо тому там водії не сідають п'яними за кермо, не паркуються на тротуарах, викладачі університетів не беруть хабарів, а медсестри не продають медикаментів.
2 
35413
Комментарии