Психолог столичного Центру психології при Оболонській районній адміністрації 25-річний Іван Клименко тримає в ірпінській квартирі двох тхорів - 8-місячного Кльому та 5-місячну Бутявку. Називає тварин фретками.
- Уперше побачив їх дуже давно в Німеччині - й відразу закохався. Зараз у Москві дуже модно їх вигулювати на повідках, навіть у метро з ними ходять. У Києві почав про них усе читати, ходив на Пташиний ринок, придивлявся. Головне - не купити в тваринних господарствах, де їх на хутро вигодовують. Бо візьмеш дику тварину, яку виховати неможливо, ще й покусає. Якщо ж придбати в заводчиків, які тримали її в нормальних умовах, то й дресирувати, і до порядку легше привчити.
Середня ціна в Україні на хорошого тхора - 1,5 тисячі гривень. Кльому я брав двомісячним. А вже дорослішу Бутявку викупив у недбалих хазяїв. Вони держали її в клітці, меншій за саму тваринку. Приніс додому, а вона перелякалась і навоняла. Сморід такий, що вмерти можна. Тримався в квартирі хвилин із десять. До речі, у дорогі французькі парфуми додають секрет залози саме тхорів.
Ці тварини - не гризуни. Хижаки з родини куницевих. Найближче до них - росомаха й соболь.
Обох тхорів стерилізував. Самки, якщо в них починається тічка, самі з неї вийти, як собаки, не можуть. Помирають. Будиночок їм купив, аби жили. Але Кльома не захотів, обрав тазик пластмасовий, натягав туди моїх шкарпеток і оселився. Ще в пральну машину часто залазять. Між собою граються й сплять одне на одному.
Годую дорогими кормами. Вожу з Москви - у нас таких немає. Або найдорожчі котячі купую. Перепелині яйця й свіже м'ясо завжди додаю до раціону. А ще страшенно люблять огірки. Спілкуються звуками на зразок "буль-буль". Це треба чути.
Комментарии