Сергій, 40 років, робітник, Полтава:

- Дружина мстить, не дає спілкуватися з донькою. У березні буде три роки, як розлучилися. Побачень із донькою добивався через суд. Усе одно не дає нормально спілкуватися з малою. Усе залежить від настрою. Не може пояснити, чому мені не можна бачитися з дитиною. Принесу щось доньці в садочок - кричить, аби забрав, бо їй не треба. Хоча в самої нема грошей, аби щодня купувати дитині смачне. Приходжу в садочок, мала залітає на руки, радіє. Тільки приходить мама, каже мені: "Ти кака, папа". Іде, показує язика.

Хіба буває так, що хтось один у сім'ї винен на 90 відсотків? У нас - саме так

Прожили з дружиною три роки. Останній - то вже було не життя, а якась суцільна проблема. Сварка - біжить або дзвонить: "Ма-а-ма!" Одразу теща прилітає зі старшою донькою. Роззявляють ротяки - і я в усьому винен. Вони казали про себе: "Ми - як три мушкетери!" Хіба буває так, що хтось один у сім'ї винен на 90 відсотків? У нас - саме так.

Весь час брехала. Зникали гроші. А через день-два у жінки нова річ з'являлася. Казала, гроші дала мама. Якось дивлюся - новий телефон. Пояснює: знайшла пакет. Із телефоном, зарядним і документами. Поки гуляла з дитиною, дивлюся - гарантійний талон. Там її прізвище. Скажи: взяла гроші, і нема питань.

Коли була в декреті, я працював на залізниці. Була нормальна зарплата. Якось увечері збираюся на роботу. Поліз у холодильник. Там під морозилкою, за баночками з дитячим харчуванням - щось у папір загорнуте. Шматок дорогої сирокопченої ковбаси. Пояснює: сестра пригостила. Питаю: "А чого не поділилася?" Каже: "Не зобов'язана". Так стало образливо. Поскандалили, покричали. Бере той шматок і йде в іншу кімнату - догризати.

Терпів до останнього, не хотів сім'ю руйнувати. Та є межа. Набридли істерики, брехня, втручання тещі. Кожен із нас - не подарунок. Але в неї такі перепади настрою були, жах. Під час сварки хапала будь-що під рукою, замахувалася. Ударити не сміла - розуміла, буде гірше. Я захищався. Схоплю за грудки, кину на диван. Або поллю водою в душі, щоб охолола. Якось психонула і подерла мені спину нігтями. Досі шрами є. Усім кажу, то кішка.

×