Мої герої працюють у Київській міській раді або Харківській

Як минув день на Ляйпцизькому книжковому форумі

Субота, 16 березня, 9.53

– Так холодно, – цокотить зубами дівчина в синій перуці й чорній спідниці.

Зграйка школярок виходять із потяга на головному вокзалі Ляйпциґа.

– Зате які ми гарні, – відповідає їй подруга в яскравих шортах і фартушку.

Дівчата зупинилися в холі поправити костюми й макіяж. Вокзалом снують люди у строкатих костюмах казкових персонажів із коміксів, аніме та фентезі. Для них під час книжкового форуму провели окремий фестиваль. Усі супергерої з фантастичних світів заходять у трамвай.

– Мамо, тут класно, – каже 8-річна дівчинка в готичному вбранні брюнетці у чорній сукні й шубі.

– Знала, що тобі сподобається. Наступних вихідних поїдемо на мототур.

12.02

– Будь ласка, проходьте. Що вас цікавить з української літератури? – звертається ­англійською дівчина біля українського стенда.

Кажу, що ми з чоловіком – українці. Вона радіє і пригощає цукерками.

У дизайні стенда обійшлися без стрічок, віночків та штучних квітів. Оформили у витриманому стилі. На білому тлі банера надрукували фото українських письменників у сепії, імена підписали німецькою. На сусідньому банері зобразили ipad із ­кольоровою дитячою книжкою-грою. ­Поруч – розклад програми "Ляйпциґ читає Україну".

– Часто заходять українці, які живуть у Німеччині. Найбільше цікавляться дитячою літературою, – пояснює Мар'яна Кіра, розпорядниця стенда. – Хочуть, щоб їхні діти щось читали українською. Але багато й іноземців приходять.

За столиком спілкуються літератори Мар'яна Савка, Олександр Дерманський, Уляна Баран та інші представники української делегації. Вона найбільша з усіх іноземних – 31 особа.

– У нас тут дуже вигідне розташування. Навпроти – стенд поляків, з якими ми дружимо. Вчора ходили до бразильців і турків, а до нас приходили грузини і багато інших, – розповідає Григорій ­Семенчук, програмний директор Львівського міжнародного літературного фестивалю. – Росіяни казали, що в них відвідувачі часто питають, де тут є Україна. То взяли дві пачки наших флаєрів – роздаватимуть.

Недалеко – окремий стенд фестивалю ­Meridian Czernowitz. Із Чернівців до Ляйпциґа привезли літературу німецькомовних авторів – перші твори Ольги Кобилянської, що були написані німецькою, книжки Пауля Целана, Зельми Меербаум-Айзінґер. Усіх відвідувачів запрошують до себе на поетичний фестиваль у вересні.

12.45

– Тут є вільні місця, давай поїмо, – говорить школярка років 13 іншій.

Дівчата присідають на лавку в холі дитячої літератури. За столом обговорюють дитячу та молодіжну літературу українські, польські та білоруські письменники. ­Дівчата швидко витягають канапки. Жуючи виймають із пакетів щойно куплені книжки. В обох однакові – Warriors Cats Ерін Хантер. Під цим псевдонімом чотири британських авторки пишуть про пригоди містичних котів та боротьбу між кланами у котячому світі. У їхньому доробку – вже сім серій ­книжок.

13.00

– Я не можу тут пройти в своєму ­платті! – дівчина в чорно-фіолетовій сукні з великими кільцями намагається протиснутися крізь натовп між стендами. У холі ­дитячої літератури, коміксів та фентезі – найтісніше.

– Хто не читатиме – той не виросте, – доносяться слова від одного зі стендів.

Більшість відвідувачів – у костюмах улюб­лених героїв коміксів і фентезі. На стенді щорічної німецької премії фантастичної літератури Seraph натовп найбільший. ­Щороку Академія фантастики обирає двох переможців – найкращу книжку та дебют.

На сцену виходить світловолоса 27-річна Мехтхільд Ґлезер. Їй вручають статуетку, що за формою нагадує "Оскара", тільки руки підняті догори й має шість крил.

– Моя історія про 17-річну дівчину Флору. Вона вчиться в школі й має проблеми з сім'єю, – розповідає авторка про свій роман-дебют "Місто ілюзій і тіней". – З нею трапляються безліч таємничих пригод. Щоночі потрапляє в дивне місто, життя в якому їй починає подобатися більше за ­реальне.

Вибрали і найкращі костюми. Перемогли дівчата в образах із коміксів – Сейлормун, Сабріни та Санхи. Представлятимуть ­Німеччину на фіналі фестивалю European Cosplay Gathering у Парижі.

15.34

– Мої герої мають живих прототипів, я їх не вигадую. Вони працюють у Київській міській раді або Харківській, – Сергій ­Жадан розповідає про свою книжку "Ворошиловград", німецькою виданою під назвою "Розвиток джазу на Донбасі". З-під його сірої джинсової куртки визирає футболка, де Lady Gaga показує середній палець. ­Зачесане назад волосся письменника нагадує зачіску лідера Depeche Mode.

Потім свій роман "Солодка Даруся" презентує Марія Матіос. Його нещодавно видали німецькою в Австрії.

– Я колись сказала, що хочу всиновити Сергія Жадана, бо він близький мені по духу. Так само не щадить своїх читачів. Я кидаю їх у прірву історії, а він – сучасності, – розповідає Марія Василівна. Яскраво червоний манікюр привертає увагу до великої перлини на каблучці. На кожній руці по масивному срібному браслету, чорно-біла кофтина поєднує горошок зі східними ­орнаментами.

По завершенні презентації письменників оточують кілька десятків читачів – по автографи. Розбирають майже всі примірники, які можна було тут же купити. Книжка Жадана коштує 19,90, Матіос – 22 євро.

– Кілька читачів питали, чи є ці книжки українською. Маю тільки німецькою. Майже всі продала, от дві залишилися, – розповідає продавщиця Франциска.

16.26

Читачі шурхотять сторінками в кріслах посеред стендів. Там можна почитати книжки перед тим, як купувати. Усі крісла зай­няті. Ціни на книжки – від 5 до 30 євро. За 5 євро можна придбати маленькі збірки поезій, афоризмів і деякі кулінарні видання. Перший дорослий роман Джоанн Ролінґ "­Несподівана вакансія" коштує 25 євро.

– Купила поки що тільки дві книжки – розповідає Катя Шольц, викладачка німецької мови. – Була сьогодні на презентації молодих авторів з Ірландії. Люблю цю країну, шість років там прожила. Придбала збірник поезії. Другу книжку взяла для роботи – з різними цікавими вправами з німецької граматики. Сюди краще приходити в будні, бо у вихідні нереально багато людей. Ще подамся на "Балканську ніч" – там читатимуть поезію.

16.30

"Розмова з президентом СРСР та лауреатом Нобелівської премії Михайлом Горбачовим. Хол №5, стенд А100" – анонсує програма. Поспішаю туди, проте Горбачова ніде не видно. На стенді дискутують інші письменники. Можна хіба купити книжку Михайла Сергійовича німецькою "Всьому свій час. Моє життя".

"У п'ятницю разом із міністром внутрішніх справ Німеччини Горбачов відвідав церкву святого Петра в Ляйпциґу. Там пройшла розмова з публікою. На жаль, Горбі скасував зустріч на нашому стенді" – читаю.

17.38

На спустошеному стенді, спершись на при­лавок, розмовляють двоє чоловіків. ­Видавництво "Репродукт" випускає графічні романи. Цей жанр дуже популярний у ­Німеччині.

– Книжка в стилі Graphic novels складається з коміксів. За допомогою картинок зображають цілий роман, – каже один із кураторів стенда.

Запитую, чи мають італійське видання "Повідомлення з України. Спогади часів СРСР". Це графічний роман на 180 сторінок про Голодомор в Україні.

– Уже розкупили. Але ви можете замовити її в нас на сайті, – куратор простягає візитку.

18.06

Переможцем літературної премії Ляйпцизького книжкового форуму в розділі "белетристика" оголошують Девіда Ваґнера. Його книжка "Життя" – про смертельно хворого чоловіка, якому випадає шанс здолати недугу.

Найкращою визнали обкладинку книжки "Він повернувся" Тимура Вермеса. На білому тлі зображена чорна перука й маленькі вусики, що нагадують обличчя Гітлера. Вуса складені з літер назви книжки. Автор оживляє диктатора й поселяє його в сучасну Німеччину. Намагається передбачити, що робитиме Гітлер у країні з великою кількістю іноземців та Анґелою Меркель на чолі. Книжка стала бестселером.

18.15

На українському стенді п'ють вино.

– Гарне було щойно читання поезії. Дуже мало знаю про українську літературу. От прийшла поцікавитися, – старша жінка з Дрездена гортає альманах про українських письменників. Відкриває сторінку з поетом Остапом Сливинським. – Особливо сподобався ось цей. Він симпатичний, – сміється й питає, кого ще можу порадити з українців.

18.47

– Я зробив дерев'яні мечі до форуму, але потім побачив ось ці пластикові й купив, – каже у трамваї до центру міста хлопець із зеленим волоссям у довгому чорному платті. Тримає три великі мечі. Обговорюють із друзями свої супервластивості і як перейти на вищий рівень Всесвіту.

Вистрибуємо на зупинці біля залізничного вокзалу в центрі Ляйпциґа. "Супергерої" вирішують поїсти в "Макдональдзі".

2069 видавництв із 43 країн взяли участь у Ляйпцизькому книжковому ярмарку 14 – 17 березня. Він відбувся у виставковому залі на 69 тис. кв. м. Це один із найбільших європейських книжкових форумів

×