Мій приятель Олег останній раз був у Москві ще за Союзу. А за Путіна і терактів - поїхав уперше. На семінар зі східної філософії. Перед поїздкою Олег посилено вчився правильної російської вимови.
- От ми кажемо "голова". А росіяни - не так: "ґалава". Не з фарингальним чи фрикативним "г", а проривним задньоязиковим "ґ", - ґрунтовно пояснював різницю між приголосними. Він педіатр за освітою.
От ми кажемо "голова". А росіяни - не так: "ґалава"
Жив у санаторії, в лісі на околиці Москви. Путін там висить на шибениці, намальований чорною фарбою на бетонній стіні. Білборди на вулицях запрошують: "Милиция - звоните 02 - мы вам поможем". А внизу дрібним шрифтом - телефон довіри ФСБ. А ще в електричках із динаміків попереджають про можливі теракти "в связи с участившимися случаями". Тобто: помітили підозрілий предмет - негайно викликайте спеціалістів. Люди на це не реагують, бо кожен їде з пакетом, який можна назвати підозрілим.
На вулицях Олег ні з ким не розмовляв. Тільки в маршрутці просив водія "Пожалуйста, на Лесничестве, по требованию". Вибирав слова без "г", щоб не "спалитися".
Третього дня Олег зрозумів, що розвідник із нього нікудишній:
- Потягнуло мене на базар яблук купити. А там базар - пару ларьків із таджичками. Яблука в них червоні, великі, красиві. По 35 рублів. Я півгодини рахував, скільки це на наші гроші. Кажу таджичці нарешті: "Киньте мне яблок десять штук, по 35 гривен". А вона усміхається:
- О, вы с Украины? И чем здесь торгуете?
2 
35413
Комментарии