20 відсотків жінок у Саудівській Аравії закривають усе тіло

Наприкінці серпня за керування автомобілем судитимуть 35-річну жительку міста Джидда, Саудівська Аравія. Жінка вирішила доїхати до лікарні, коли в неї почалася кровотеча. Її заарештували, але до суду відпустили на поруки батька.

Саудівська Аравія - єдина країна в світі, де жінкам забороняють сідати за кермо. Наприкінці червня лише в Джидді арештували п'ятьох водіїв. Ті, хто мав такі проблеми із законом, організували рух Women2Drive. Вимагають від уряду скасувати заборону. Останніми роками держава поступово розширює права жінок. Вони вже становлять близько 60 відсотків усіх студентів у країні. Жінкам дозволили вчитися на юристів і фармацевтів. Дедалі більше підприємств беруть їх на роботу, хоча жінкам заборонено працювати суддями, обіймати керівні державні посади. Найпоширеніші професії - вчителька і медсестра.

Жінки становлять близько 15 відсотків робочої сили в країні

Нора МУСЛА, 15 років, школярка, Джидда:

- У мене чотири молодших брати, я - найстарша, тому допомагаю родині із господарством. Для цього часто керую вантажівкою, перевожу з поля овочі. Не почуваюся винною, що порушую закон, сідаючи за кермо. За межами великих міст поліція не придивляється, хто керує машиною, якщо водій дотримується правил.

Маха АЛСЕНАН, 40 років, науковець, Ер-Ріяд:

- Дещо нам забороняє держава, але більшість табу пов'язані з ісламом. Не всі зобов'язані їх виконувати. Усе залежить від того, наскільки у вас релігійна родина. Я ношу переважно чорний одяг, який повністю закриває тіло. Залишаю відкритим обличчя. У школах та в більшості університетів дівчата й хлопці вчаться окремо. Коли міністерство освіти хотіло ввести змішані школи, люди виступили проти.

Хоча я з дуже консервативної саудівської родини, батько більше не каже мені, що маю робити. Мене навіть відпустили на дослідницьку роботу в США в Гарвардський університет. Чоловік із дітьми залишилися в Саудівській Аравії. Чоловік, звісно, глава сім'ї і його слово вирішальне, але ми радимося.

Найва БЕНЖАМІН, 25 років, студентка, Таїф:

- Десь 20 відсотків наших жінок досі дуже консервативні й закривають усе тіло. Відсотків 60 дозволяють собі відкривати очі та лоб, при цьому можуть носити абаю (традиційна арабська довга чорна сукня з рукавами. - "Країна"). Зараз є магазини з дизайнерськими абаями. Можна підібрати щось дуже симпатичне. Решта арабок не закривають обличчя. Деякі навіть показують волосся - я одна з них. За це релігійна поліція може затримати, але поліцейські не суворі. Зазвичай пояснюють, що так ходити не можна, і відпускають.

Можу піти з друзями куди заманеться. Часом куримо кальян. Зі своїм хлопцем зустрічаюся тільки там, де немає релігійної поліції. Наші стосунки тримаємо в таємниці від батьків. За правилами, вони мали б знати і дозволити або заборонити нам зустрічатися. Нічні клуби й бари діють підпільно. Мало хто знає про них - лише дехто, така собі таємна громада. Можу посидіти з подругами в кафе чи ресторані.

Шлюби, коли нареченій було 12-14 років, у минулому. Чоловік може мати чотири дружини, але якщо перша жінка хвора або безплідна. Найпрестижніше бути старшою дружиною, бо вона головна в домі після свекрухи.

Нам дозволили фотографуватися й викладати фото в інтернет. Виставила кілька світлин без головного убору та абаї. У мене не надто консервативна родина. Але щоб кудись поїхати, маю отримати дозвіл від батька чи родича чоловічої статі. Шкода, що жінкам ще досі не можна керувати авто.

Саміра АЛЬ-ХАПТА, 28 років, економіст, Амстердам:

- Я народилася у Джидді в багатій родині. Тато дуже авторитарний чоловік, усе життя живе з мамою за всіма приписами Корану. Мама - м'яка, але коли справа дійшла до нашої освіти, попросила оплатити нам навчання. Вона вмовила його відпустити мене працювати за кордон. Спочатку тато приїжджав щомісяця, але зараз не був уже понад півроку.

У саудівських гуртожитках був дуже жорсткий контроль. Перевіряти могли по кілька разів за вечір. Якось у дівчат знайшли пляшку мартіні. Не знаю, де вони його дістали. Усіх вигнали з університету. Батьки сплачували штрафи й мечеті, й навчальному закладу, щоб змити ганьбу. Якщо ж провина була серйознішою, то покарання могло бути фізичним.

Зараз дівчата самі обирають, чи йти працювати, чи виходити заміж. Більшість обирають друге, бо не мають прикладів успішних жінок. Моя сестра, що знає англійську й російську, пішла другою дружиною до багатого нареченого. Каже, знання знадобилися, щоб учити дітей мовам.

Дала АЗОЗ, 22 роки, Медіна:

- Я - лесбійка. У нашій країні це вже не рідкість. Моя подруга на два роки молодша. Ми познайомилися в університеті "Тайбах", де разом навчаємось.

Батьки про мою схильність не знають. За гомосексуалізм у нас можуть стратити. Небезпечно бути разом на людях, тому з подругою зустрічаємося в неї вдома, коли готуємося до лекцій. Бачимося під час занять в університеті чи на днях народження у друзів. Або йдемо в один із закритих парків, де гуляти можуть лише жінки. На вулиці носимо абаю, а наодинці з подругами переодягаємося в чоловіче.

Вікторія ФЛІНН, 39 років, бізнес-тренер, Нью-Йорк:

- Працювала понад рік у Ер-Ріяді. Одна з фірм найняла мене, щоб я розтлумачила основи біржової торгівлі. Коли підписувала контракт, думала, що працюватиму зі стажерами, але більшість студенток були дружинами топ-менеджерів компанії. Курси влаштували для того, щоб чоловікам було цікаво з ними розмовляти вдома за вечерею.

Навчалися 16 жінок. Третина мали вищу освіту, але ніколи не працювали. Пояснили, що в цьому немає потреби, бо чоловік може забезпечити і їх, і дітей.

Компанія запропонувала з'їздити в Брюссель. Я думала, чоловіки не відпустять їх і поїдуть двоє-троє. Погодилися майже всі. Нам довелося летіти чартерним рейсом, бо кожну  супроводжував брат або дядько, а з трьома жінками вирушили обидва.

Десь через півроку мене запросили на їхнє чаювання. Уперше побачила своїх студенток без абай і хіджабів. Була вражена, з яким смаком підібрані у них речі. В Ер-Ріяді й Джидді багато магазинів одягу "от кутюр". Але доти я вважала, що він - для туристок. Жінки мали значно доглянутіші шкіру й волосся за мої, хоч я й не економлю на салонах краси.

Туркі АЛЬ-ХАЛІД, 24 роки, лікар-інтерн, Медіна:

- Є чоловіки, особливо бідні й неграмотні, які калічать своїх жінок. Виправдовуються "мусульманськими традиціями". Їх не можна притягнути до відповідальності, навіть якщо жінку привозять напівмертву. Іслам учить добре ставитися до жінки й піклуватися про неї. А ці жорстокі "традиції" закріпили самі віруючі.

Батько ніколи не калічив маму й завжди казав мені: "Якщо вдариш жінку, це буде найбільша помилка, яку зробиш у шлюбі". Я працюю медиком. Серед персоналу багато жінок. Деякі чоловіки не дозволяють, щоб їхню дружину оглядав чоловік. Лікарні в Саудівській Аравії не мають розподілу працівників за статями.

×