– Треба було думати раніше. Речі свої хочеш забрати? То лови, – кричить Оксана, дружина мого товариша Олексія.
З балкона третього поверху на Оболоні викидає спортивний костюм, дві пари джинсів і стопку футболок. Додолу летять шкіряні туфлі та кросівки.
– Ксюш, ти неправильно зрозуміла, – Олексій збирає одяг на дитячому майданчику. Джинси повисли на гілці каштана.
Розлючена дружина визирає з ноутбуком у руках.
– Тільки не комп, благаю. Я за нього недавно кредит виплатив. Клянуся, я тебе не зраджував, – простягає руки догори.
Дружина мить вагається, а потім таки жбурляє ноутбук. Він розлітається на дві частини.
– Может, полицию вызвать? – запитує в Олексія сусідка, яка вийшла вигуляти пса.
– Не треба, вона зараз утихомириться. У мене речей небагато.
Олексій доставляє піцу по Києву власним авто. Вранці дружина знайшла під сидінням рожевий бюстгальтер. Із цього розгорівся скандал.
– Вчора допомагав колезі з переїздом, – виправдовується в під'їзді перед зачиненими дверима. – Серед білого дня вона втікала від чоловіка, доки той на роботі. Він ревнивий, розпускає руки. Одяг збирали нашвидкуруч. Певно, її ліфчик із пакета вивалився.
Його кохана слухати не хоче. Як доказ своєї невинуватості Олексій через годину привозить додому колегу Діану. Дорогою та каже, що не мала рожевого ліфчика, але їде рятувати шлюб Олексія.
– Добре, хоч замок змінити не встигла, – товариш вбігає у квартиру.
А там у спальні його жінка в ліжку з іншим.
– Не знав, що ти така хитра жінка, – каже той. – Сцену розіграла, що я й сам повірив. Ноут він тобі до кінця життя не пробачить і миритися не припреться.
Комментарии