Житель села Фурси Білоцерківського району на Київщині 17-річний Олександр Соболь набрав 600 балів на зовнішньому тестуванні з математики, фізики й української мови.
— Так учився, що думали, скоро лопне голова, — каже бабуся Олександра 69-річна Надія Тарасівна. — Батько виганяв на двір, казав: "Хочеш, щоб відвіз тебе у Глеваху під Києвом, у психлікарню!"
Запрошує до хати. Дерев"яна підлога застелена килимами. Олександр гостює в Надії Тарасівни з 9-річною сестрою Надією. Їхні батьки живуть через дві вулиці у двокімнатній квартирі.
— Думав, із мови наберу 180 балів, а з фізики і математики — по 190, — Олександр поправляє комір білої сорочки. — Тиждень тому пішов із друзями вчителям запрошення на випускний вечір роздавати. На мобільний дзвонить хтось із Києва. То був директор центру оцінювання Ігор Лікарчук. Не думав, що в забите село можуть подзвонити такі люди. Сказав, що в мене найкращий результат в Україні з тестування. Того ж вечора селом пішла чутка про мене. Люди вітали, присилали есемески, казали, то для села це — слава.
Матір випускника 38-річна Наталія Соболь викладає фізику у місцевій школі. Батько працює інженером-електриком у Білоцерківських районних електромережах.
— Я аж розплакалася, — мати обіймає сина. — Ми вже звикли до його перемог. Але ніхто не думав, що матиме найкращий результат в Україні. Сашу ще після сьомого класу запрошували до Києва, в ліцей при університеті Шевченка. Але ми не хотіли у сина забирати дитинство. Вчився у нашій школі. Із шостого класу викладала в нього фізику. Усі контрольні писав на 12 балів. Тільки дві вийшло на 10, бо відволікся, коли підказував іншим. До дев"ятого був старостою в класі, а як почав їздити на олімпіади, то мусив старостат покинути. Я готувала його до олімпіад до восьмого класу, потім почали професори з Києва приїжджати у район. Такого рівня задачі, які він розв"язує на олімпіадах, я вже не розв"яжу.
Олександр засукує по лікті рукава сорочки. Каже, хотів стати кардіологом.
— До восьмого класу вчив біологію. Потім сказали, що профільним предметом на вступ у медичний буде фізика. Переключився на фізику, а рік тому її знову замінили на біологію. Я передумав поступати в медичний. Ліпше стану фізиком.
Сашу ще після сьомого класу запрошували до Києва, в ліцей при університеті Шевченка
За місяць до тестування Олександр Соболь зайняв перше місце на всеукраїнській олімпіаді з фізики.
— Вручили 500 гривень і запрошення у будь-який вуз України. Піду в університет Шевченка на фізичний. А далі дивитимуся: чи викладатиму чи займуся наукою.
На зовнішньому тестуванні з фізики і математики завдання здав на півгодини раніше, українську мову і літературу — із дзвінком.
— Довго перевіряв, чи правильно переніс відповіді на бланк, чи всі коми у творі розставив. Нікому не підказував, бо з цим строго: виставлять за двері і прийдеться рік чекати. Всі завдання були по програмі, але дуже складні. Твір писав на тему "Багатство живить тіло, а душу звеселяє споріднена праця" за висловом Григорія Сковороди. Як приклад, навів його байки "Бджола і Шершень", "Зозуля і Дрізд", кілька прикладів із життя знайомих, які пішли на роботу за великими грошима, а не за покликанням. Я вибиратиму роботу, що приноситиме задоволення.
До тестування Олександр готувався рік. Останні два місяці вчився понад 6 год. на день.
— Якщо сова, то краще вчитися ввечері, якщо жайворонок — вранці, — міркує. — Я голуб. Вчуся, коли є час. У Києві на Петрівці купував книжки з грифом Міністерства освіти, зошити з тестами. Розумову напругу знімав фізичною працею. Повчуся 3 години — і на годину на город: картоплю полоти чи буряк сапати. Вночі довше 12-ї не сидів.
Повчуся три годинки — і на годину на город: картоплю полоти чи буряк сапати
— Я раніше за нього спати лягала, — матір поправляє у кришталевій вазі білі штучні лілії. — У 2 роки Саша висипав коробку з ґудзиками і сортував по кольорах. Ще розмовляти нормально не міг, а вже казав "сірєнєвий, фіолєтовий, бордовий". У 3 вивчив алфавіт. Допомагали йому вчитися у першому класі, а з другого став самостійний. У щоденнику олівцем галочки ставив навпроти виконаних домашніх завдань.
72-річний дідусь Сашка — Євген Михайлович сідає на диван.
— Не подумайте, що він тільки наукою займався. Саша — помошник номер один. Робив минулими вихідними з батьком драбину. Через математичні формули все повищитував: яка відстань між дошками має бути, під яким кутом прибивати. Коли тримали корів, то з книжкою йшов на поле — пас і читав. Торік доїти навчився. Нам підказував, коли корова отелиться, бо з біології вивчив. Вони тут на вулиці удвох із сестрою, — киває на онуків. — Гуляти ні з ким. Якби мав із ким гратися, може, і не було б тої тяги до науки.
Місяць тому батьки підключили комп"ютер до Інтернету, щоб результати тестування перевірити.
— Але вчитися з Інтернету не ризикую — так можна й до окулярів довчитися. Краще на дивані книжками обкластися, — каже хлопець. — З української літератури люблю Нечуя-Левицького за його реалістичну прозу. А найкращий відпочинок для мене — рибалка з батьком. На дискотеку не ходжу — немає бажання. Я здогадуюся, що там робиться.
Минулого року по 200 балів на тестуванні із трьох дисциплін набрали львів"янки Наталя Вітковська і Настя Сибірна, киянин Микола Котюк, чернігівка Ірина Ганусевич. Вітковська вступила у Львівський медичний університет, Сибірна — на біофак ЛНУ ім. Франка, Котюк — на факультет інформатики Києво-Могилянської академії. Ганусевич вчиться у Московському фізико-технічному університеті.
— Я в Москву вчитися не поїду. З Києва зможу щотижня додому їздити, сестрі з домашніми завданнями допомагати, — каже Олександр Соболь.
9 
35413
Коментарі