Віктор Таран
04 листопада 2025
Блоги
“
Українська держава крихка. Легко руйнується від стресів і навантажень. Українське суспільство антикрихке - стає від них сильнішим. Але суспільство без держави загине, як сто років тому. Тож мусить тримати її на плаву.
”
Уже й на Заході стурбовані "радянщиною" у керівництві ЗСУ
Недолуге командування, відсутність стратегічного планування, а головне - невиправдане марнування людських життів. Ми про це чули не раз і не два - це головна скарга наших захисників упродовж всієї великої війни. Нині - про це заговорили й наші західні партнери, як про вагомий чинник можливої майбутньої поразки. А що Верховний головнокомандувач? Його все влаштовує?
Тайвань - це Китай здорової людини і наш союзник
Тайвань - це Китай, яким він міг би бути, якби розвивався без комуністів і їхньої вбивчої ідеології. Тоді чому делегація наших парламентарів відвідала цей острів уперше за 20 років? Бо держава Україна чомусь вперто намагається дружити й догоджати материковому Китаю, хоча той відверто підтримує Росію. А Тайвань, який надає нам усю можливу допомогу - не має на наших теренах навіть торгового представництва. Що відбувається?
Вітаємо! Українці отримують найменшу мінімалку в Європі
За даними Євростату, станом на липень, Україна побила антирекорд - наші громадяни отримують найменшу мінімальну платню у Європі. Це означає, що офіційно 1,5 млн осіб перебувають за межею бідності. Найменша мінімалка в ЄС становить 551 євро. А в Україні - 164. Чому так?
Все заради миру? Трамп готовий поділитися з Путіним Аляскою
Покарати агресора - чи нагородити його? За даними американських жірналістів, Дональд Трамп хоче запропонувати кремлівському м'яснику пом'якшення санкцій в авіаційній галузі та надати доступ до розробки природних ресурсів на Алясці. Аби лишень Путін погодився припинити вогонь. Та чи зацікавлять ці ласощі Кремль?
Страх і ненависть у Донецьку: за воду вже готові вбивати
Ситуація в Донецьку доходить до крайніх меж напруження: через нестачу води люди готові кидатися одне на одного, писати доноси та звинувачувати сусідів у крадіжці води. І найстрашніше, що нікому і голову не прийде запитати у себе - а чому так сталося? Хто насправді винен у перетворенні квітучого раніше міста на смітник, де навіть вода - це небачена розкіш?
Єрмак йшов у теплу ванну - а отримав крижаний душ
Епічний провал - саме так можна назвати спробу Банкової порозумітися з молоддю. Голова ОП Єрмак вирішив зустрітися зі студентами - вочевидь, щоб знизити градус протестних настроїв. Однак закрита зустріч перетворилася на публічну ганьбу після публікації в УП. Про що там ідеться?
Два Віктори - два Межигір'я. Орбан йде шляхом Януковича
Ні, це не маєток, це ферма, батькова, і ще недобудована - виправдовується Орбан. Однак за парканом - палацовий комплекс, бункер для сейфа, каплиця, фонтани, доріжки з підігрівом і зоопарк. Звідки гроші, питають опозиційні політики? І куди втікати Орбану, якщо вони переможуть - Ростов же не гумовий?
Хто порятує націю? Ми закінчимося разом із цим століттям
Демографічна реальність в Україні лякає. Українці вмирають удвічі швидше, ніж народжуються. І винна не тілька війна, а й низькі соціальні стандарти, які держава наразі змінювати не збирається. Але зміни - життєво необхідні. Звісно, якщо ми хочемо вижити - а ми ж хочемо?
Нічний удар по "Роснефті" та російських бомбардувальниках
На Росії - після нічної атаки українських дронів палає Сизранський НПЗ, один із найбільших у системі "Роснефті". Завод забезпечував паливом не тільки чотири регіони - він ще й виробляв авіаційне пальне для російської оборонки. Цей удар може спричинити суттєвий дефіцит пального в регіоні. А з цим на Росії останнім часом - досить сутужно
Зустріч в Анкориджі: головне - не поспішати поперед Трампа
Напередодні побачення на Алясці європейські лідери нафарширували голову Трампа основними меседжами й червоними лініями щодо України та неможливості поступок Кремлю. Однак ніхто з нас не знає, що відбудеться, коли президент США зазирне в очі Путіну. І який чергововий "сюрприз" може очікувати на всіх нас?
Політичний казан кипить, а де майбутня посол України у США?
Ситуація в переговорному полі стає дедалі напруженішою, і Україна потребує якомога більше вагомих голосів на свій захист. Однак чому серед цих голосів не чутно Ольги Стефанішиної? Адже саме вона презентуватиме й адвокатуватиме нашу країну у США найближчими роками?
Чого боїться влада? Практика закритих зустрічей з пресою
Скандал довкола зустрічі очільника ОП та студентів трьох столичних вишів не вщухає. Одні стверджують, що треба зберігати домовленості. Адже якщо оголошено закритий формат - то вся інформація має лишитися за зачиненими дверима. Інші - впевнені, що у відкритому демократичному суспільстві взагалі не повинно бути таких форматів спілкування з пресою. Бо навіщо тоді преса здалася? Щоб обслуговувати чиновників?
Українські козирі: колапс російської залізниці та контроль над Чорним морем
Кремль може скільки завгодно чіпляти Трампові локшину на вуха щодо своїх воєнних переваг над Україною. Та правда така: через постійні удари по російській залізниці та колапс перевезень, працівників РЗД відправили у неоплачувані відпустки. Ну і яка ще країна без власного флоту може похвалитися тим, що успішно знищила третину ЧФ РФ! Кажете, немає козирів?
Злочинна недбалість чи свідомий саботаж? Оборонне будівництво гальмують
Такі новини вводять у ступор. Здавалося б - німецькі партнери дають гроші, допомагають, аби лишень Україна на четвертому році великої війни почала сама виготовляти снаряди. Однак - вітчизняні бюрократи щосили будівництво оборонного заводу гальмують. Що відбувається?
Що читати? Політики, воїни та їхня взаємодія на полі бою
Лоуренс Фрідман у книзі "Командування. Політики військових операцій від Кореї до України" розбирає багато питань - і дає цікаві відповіді. Яка система здатна ефективніше протистояти ворогу, автократія чи демократія? Чи мають військові й цивільні втручатися у сфери впливу одне одного - і до чого це може призвести? Нарешті, український кейс війни з росіянами - як зробити його успішним?
Що зміниться після Анкориджу? Практично нічого
У мережі й мізках наших співгромадян зараз панує надзвичайне збурення у зв'язку із зустріччю Трампа й Путіна на Алясці. Та чи можна передбачити її результат або якимось чином вплинути на нього? Однозначно ні. Мало того - на наше життя беззаперечно впливають лише дії наших захисників на полі бою та спецоперації ГУР МО й СБУ в тилу ворога. Тож чи не доцільніше спробувати допомогти їм - і це буде значним внеском у зміни нашого життя на краще
Україні гостро необхідний зараз пресофіс на Алясці
Що зробити, щоб нас почули? Адже у США уявлення не мають про український контекст, а більшість інформації часто черпають з російських джерел. Звісно, було би доречно, поки Трамп в Анкориджі, розгорнути тимчасовий пресофіс і цілодобово транслювати український контент - аби забезпечити медійну підтримку України у США. Але чому цього не зроблено?
Китай тисне на США у доступі до рідкісноземельних металів
Скільки би Трамп не хвалився перемогами - з Китаєм у нього все складно. Спроба задавити Пекін тарифами з тріском провалилася, а от відмотати все назад - вдається зі скрипом. І головне, альтернативних шляхів постачання рідкоземів - не так і багато, зокрема в Україні та Естонії. До того ж, товариш Сі має ручного Путіна, який з радістю руйнуватиме ці альтернативні шляхи. Отже, що обере Трамп - поступки Пекіну чи рух у бік Європи?
Наші 1920-ті: у пошуках втраченої музики
Знищені, розстріляні, витерті з пам'яті на десятки років - вони повертаються. Українські письменники 20-30-х років минулого століття могли перебувати в різних ідеологічних таборах, однак зрештою - опинилися в одному "таборі смерті" радянської влади. Читаймо, осмислюймо й переосмислюймо - щоб не повторювати помилок столітньої давнини. Та й просто - заради насолоди від якісної літератури
Скорострільна зустріч: Путін з Трампом хочуть поглянути одне одному в очі
Уже в п'ятницю на Алясці мають зустрітися двоє лідерів - США та Росії. Нібито - щоб обговорити мир в Україні. Однак навіщо Трампу говорити з агресором - без жертви агресії? І що Путін такого цінного може запропонувати Трампу, щоби він прийняв його умови і спонукав Зеленського до фактично капітуляції?
Росіяни дійсно могли б бути в Києві за 4 години. Але є одне "але"
Дональд Трамп слушно заявив, що Росія могла би бути в Києві за чотири години. Щоправда, не через те, що окупанти пішли городами, замість котитися по асфальту - це відверта маячня. А тому, що на захист столиці, з якої дружно втекли прокурори, силовики і цілий голова СБУ - стали армія і добровольці. І врізали росіянам так, що вони втікали, гублячи лапті. Чи це не найдієвіший рецепт миру?
Заморозка війни дорівнює краху України
Уявімо собі умовний день після того, як війну поставлять на паузу. Що буде? Підготовка до виборів, яка може вилитися у громадянське протистояння. А що військо - розійдеться по домівках чи лишиться в окопах, без зарплати, бо пітримка Європи суттєво знизиться? І це на тлі посилення Росії, яка отримає бажане послаблення санкційного режиму. Чи нам таке треба?
Криза на покровському напрямку: ворог стрімко просунувся вперед
Про це давно говорили, писали, кричали: зірвана мобілізація, недолугі рішення командування, брак боєприпасів... Окупанти прорвалися на виступі Покровськ-Мирноград, а там і до Добропілля - рукою подати. Що робити? Ким відбивати цю навалу, якщо у влади єдина проблема - рейтинги і майбутні вибори?
Наші автори
Микола Княжицький
журналіст, народний депутат України
Ростислав Шпук
письменник
Євген Магда
політолог
Михайло Жирохов
військовий експерт
Василь Кузан
член Шевченківського комітету
