Україна запровадила проти Білорусі одну з найсерйозніших санкцій

Заборона на авіасполучення - крок до ще більшого розколу між Києвом і Мінськом

Україна з 26 травня заборонила авіасполучення з Білоруссю за те, що Мінськ змусив сісти літак Ryanair і викрав пасажирів. Україна і ЄС вводять жорсткі обмеження на авіаперельоти з Білоруссю у відповідь на безпрецедентний інцидент, який широко вважають актом "державного піратства", і який став викликом для норм міжнародної безпеки.

Реакція на дії білоруського диктатора Лукашенка була майже відразу після того, як 23 травня стало відомо, що білоруська влада вигадала фальшиву бомбу на борту літака, щоб перехопити рейс, що прямував через повітряний простір Білорусі - з Афін до Вільнюса, - пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Незабаром з'ясувалося, що інцидент інсценували задля викрадення пасажира Романа Протасевича, якого зняли з літака і заарештували в Мінську. Він співзасновник і колишній редактор каналу Nexta, який зіграв важливу роль в мобілізації масових протестів проти Лукашенка після президентських виборів в Білорусі в серпні 2020 року, які білоруський диктатор програв.

У ЄС наступного дня дійшли згоди щодо нових санкцій, включаючи всеосяжні обмеження на авіасполучення з Білоруссю. Дедалі більше окремих авіакомпаній оголошують про плани уникати повітряного простору Білорусі, перетворивши країну в віртуальну безпольотну зону в центрі Європи.

Через великий обсяг авіасполучень між Україною і Білоруссю, заборона Києва на польоти між країнами вважається однією з найсерйозніших з усіх санкцій, введених щодо білоруського режиму. Протягом останніх шести років Мінськ був найкращим транзитним вузлом. Це сталося після скасування в 2015 році прямих рейсів між Росією і Україною. Ситуація тоді призвела до різкого збільшення кількості рейсів між Мінськом і низкою пунктів призначення в Україні.

У 2020 році білоруська авіакомпанія "Белавіа" була третім авіаперевізником в Україні за обсягом польотів після Turkish Airlines і МАУ. Оскільки Мінськ не може запропонувати стикування для тих, хто хоче подорожувати між Росією і Україною, цю прибуткову роль, мабуть, візьмуть на себе міжнародні аеропорти в країнах Балтії.

Додаткові незручності польотів через Балтійський регіон чи альтернативні вузли стикування, ймовірно, призведуть до подальшого скорочення кількості людей, які їздять між Україною і Росією. Пасажиропотік повітряним, автомобільним і залізничним транспортом між країнами різко впав після початку бойових дій в 2014 році, адже українці все частіше замість РФ їдуть в країни ЄС задля роботи і відпочинку.

Водночас кількість українців, які прямують в Росію, досягла рекордно низького рівня. До введення в 2020 році обмежень на поїздки через коронавірус, Україна переживала трирічний бум туристичної індустрії, що підживлювало введення в 2017 році безвізового режиму з ЄС. Щорічно в Україні відкривалися десятки нових авіарейсів в нові пункти призначення в ЄС.

Заборона на польоти між Україною і Білоруссю - погана новина для білоруських дисидентів, у яких тепер ще менше шансів втікати від переслідувань диктатури. З тих пір, як в серпні 2020 року вперше спалахнули протести проти білоруського режиму, Мінськ посадив у в'язниці більше 30 тис. осіб на тлі новин про регулярні порушення прав людини і застосування тортур.

Багато противників режиму втекли в сусідню Україну разом із тисячами ІТ-фахівців з раніше активної технічної сфери Білорусі. Оскільки авіаперельоти тепер більше не доступні, дістатися в Україну буде значно важче. Адже діють додаткові обмеження на сухопутних кордонах Білорусі.

Рішення Києва заборонити повітряне сполучення спричинило деяку критику в Україні. Колишній прем'єр Володимир Гройсман засудив цей крок з подальшої ізоляції Білорусі, попередивши, що Київ робить послугу диктатору Лукашенку.

Мінськ проте не втішили обмеження на польоти. Посольство Білорусі в Києві висловило ноту протесту, в якій критикувало заборону як "обурливе рішення", підкреслюючи, що скандальний інцидент "не має нічого спільного з Україною".

Багато хто вважає, що Лукашенко, мабуть, не дуже засмучує зростаюча міжнародна ізоляція його країни. З тих пір, як в 2020 році розпочалися протести, його режим підтримується Кремлем. З огляду на малу вірогідність потепління відносин із Заходом, Лукашенко може розглядати цю кризу як засіб змусити його країну ще більше інтегруватися з Росією.

З огляду на непередбачуваність диктатора, важко уявити обставини, які змусили б змінитися білоруський режим, поки Лукашенко при владі. Натомість заборона, мабуть, стане ще однією віхою в дедалі більшому розколі між Україною та Білоруссю й кроком далі для самої України у відході від так званого "русского мира".

Публікується з дозволу автора

Переклад Gazeta.ua