Одкровення диктатора: Путін проговорився про справжню мету війни

Використання президентом РФ однозначно імперіалістичних слів свідчить про його зростаючу впевненість на тлі зростаючих ознак слабкості Заходу

Коли Володимир Путін вперше розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він намагався замаскувати напад під акт самооборони, стверджуючи, що Росія не зацікавлена ​​в окупації української території.

Оскільки вторгнення швидко наближається до двох років, російський диктатор, очевидно, більше не відчуває потреби приховувати свої справжні наміри. Підбадьорений недавнім дуже помітним ослабленням рішучості Заходу, Путін зараз відкрито використовує мову імперіалізму та говорить про російські "завоювання" в Україні, - пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Виступаючи 16 січня на нараді міської влади Московської області, Путін відкинув формулу миру в Україні та висловив небажання обговорювати статус українських регіонів, які зараз окупує Росія.

"Щодо переговорного процесу, то це спроба спонукати нас відмовитися від тих завоювань, які ми здобули за останні півтора роки. Усі розуміють, що це неможливо", - прокоментував він.

Відверті згадки Путіна про завойовані українські землі підкреслюють імперіалістичні амбіції в основі вторгнення Росії в Україну. Це також ще більше дискредитує спроби Росії звинувачувати у вторгненні уявних нацистів і неіснуючу загрозу зі сторони НАТО.

Напередодні вторгнення Путін багато розповідав про розширення НАТО після 1991 року та різко критикував рішення Альянсу прийняти до своїх членів колишні країни Варшавського договору. Хоча сама Україна не мала реалістичних перспектив приєднатися до Альянсу в 2022 році, Путін заявив, що перспектива поглиблення співпраці між НАТО та Києвом становить нестерпну загрозу безпеці Росії.

Протести Путіна підірвала його власна подальша відсутність занепокоєння щодо членства Фінляндії в НАТО. Коли фіни відповіли на вторгнення Росії в Україну, відмовившись від десятиліть нейтралітету і приєднались до Альянсу, Путін відреагував демілітаризацією всього 1300-кілометрового кордону Росії з Фінляндією.

"Якби ми були загрозою, вони точно б не відвели свої війська, навіть якщо б ті мали бути задіяні десь в іншому місці", - прокоментувала глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен у серпні 2023 року.

Хоча претензії Росії щодо НАТО не витримують перевірки, весь антинацистський наратив Москви ще менш переконливий. Під час правління Путіна Кремль відновив і різко посилив затяжну радянську пропаганду, яка називала українців нацистами. Це допомогло дегуманізувати українців в очах російського населення та сформувати підтримку нинішньої війни серед населення.

Сам Путін був у центрі цього процесу, регулярно ототожнюючи прояви української ідентичності з нацизмом, наполягаючи, що українці насправді є росіянами або "єдиним народом". Не дивно, що коли Путін оголосив про своє вторгнення в лютому 2022 року, він оголосив "денацифікацію" України своєю основною військовою ціллю. Це широко розуміли як викорінення окремої української національної ідентичності та нав'язування російської імперської ідентичності.

Спроби Кремля зобразити Україну як якусь фашистську загрозу добре зіграли в російській інформаційній бульбашці, але не змогли переконати міжнародну аудиторію, здебільшого через відсутність справжніх українських нацистів. Крайні праві партії в Україні настільки непопулярні, що фактично сформували коаліцію перед останніми парламентськими виборами в країні в 2019 році, намагаючись покласти край десятиліттям провалів у виборах, але тоді змогли отримати лише 2,16% голосів.

Російські пропагандисти також не змогли пояснити, як "нацистську" Україну міг очолювати президент-єврей Володимир Зеленський. Коли на італійському телебаченні у травні 2022 року запитали про цю очевидну невідповідність, явно спантеличений міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що єврейство Зеленського не має значення, бо "у Гітлера теж була єврейська кров". Цей ганебний епізод підкреслив абсурдність спроб Росії зобразити демократичну Україну як розсадник нацизму.

Тепер будь-якому об'єктивному спостерігачеві має бути зрозуміло, що російське вторгнення в Україну завжди було старомодним імперіалізмом. Остання заява Путіна про російські "завоювання" в Україні - не перший випадок, коли він взяв на озброєння слова про завоювання. Влітку 2022 року він порівняв своє вторгнення з імперськими завоюваннями російського царя Петра І у XVIII ст. Він не раз заявляв, що бореться за "історичні руські землі", заперечуючи водночас право України на існування.

Все більш відкритий імперіалізм Путіна викликає серйозні сумніви щодо можливості досягнення будь-якої компромісної угоди щодо припинення війни. Недавні повідомлення в міжнародних ЗМІ свідчать, що він "тихо сигналізує" про свою готовність до припинення вогню, але важко зрозуміти, як це могло б спрацювати без узаконення захоплення землі, яке мало б глибокі негативні наслідки для європейської стабільності та міжнародної безпеки.

Найбільш очевидне питання в тому, наскільки далеко сягають імперські амбіції Путіна. Сам він проголосив більшу частину неокупованої України історично російською, включаючи головне чорноморське портове місто Одесу та все південне узбережжя. Це достатня підстава вважати, що будь-яке припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту лише дасть Росії паузу для переозброєння та перегрупування перед відновленням бойових дій.

Також зростає побоювання, що якщо Путін досягне успіху в Україні, то піде далі. Він не раз заявляв, що весь СРСР був "історичною Росією", а кордони старої Російської імперії простягалися ще дальше. Якщо Путін вирішить застосувати свою озброєну версію російської імперської історії в її найширшому розумінні, то список потенційних цілей включатиме Фінляндію, Польщу, Білорусь, країни Балтії, Молдову, Азербайджан, Грузію, Вірменію, Аляску та всю Середню Азію.

Використання Путіним однозначно імперіалістичних слів свідчить про його зростаючу впевненість на тлі зростаючих ознак слабкості Заходу. З огляду на те, що життєво важливі пакети допомоги Україні зараз затримані у США та ЄС, Путін явно вірить, що зможе пережити демократичний світ і досягти своїх цілей в Україні. Якщо буде доведено, що він правий, українці навряд чи стануть останніми жертвами російської імперської агресії.

Переклад Gazeta.ua