Доживемо до того, що грабежі, зґвалтування і вбивства стануть нормою

Якщо інші порушують, чому мені не можна?

"Теорію розбитих вікон" описали в 1982 році двоє американських соціологів - Джеймс Вілсон і Джордж Келлінг. За типовий приклад взяли гіпотезу: "якщо в будинку розбите одне вікно і ніхто його не ремонтує, то через деякий час у будівлі не залишиться жодного цілого вікна". Її автори стверджують, що потурання суспільства до дрібних правопорушень безпосередньо провокує людей на вчинення аналогічних або більш серйозних проступків. Іншими словами, "якщо інші порушують, то чому мені не можна?". І з часом людина перестає вважати правила і закони обов'язковими для виконання. У результаті його умовна планка "допустимого" настільки знижується, що нормою стають вже серйозні проступки і навіть злочини. Злочинність – неминучий результат відсутності порядку.

Простий приклад: киньте недопалок або інше дрібне сміття не в урну, а, скажімо, в клумбу на жвавій вулиці. І пройдіть повз неї через пару днів. Ви здивуєтеся тому, скільки людей вам уподібниться. Згодом там з'явиться і більш габаритне сміття.

У дорожніх реаліях прикладом для обґрунтування такої теорії можна вважати наших водіїв і стиль їх водіння. Якщо раніше вони вважали, що із-за кожного куща може вискочити співробітник ДАІ, то зараз, з появою патрульної поліції, в якої немає можливості стежити за безпекою дорожнього руху, ці ж водії втратили той стримуючий фактор, який раніше застерігав їх від порушень. Нормою тоді було, скажімо, не пристібатися і порушувати обмеження швидкості менше, ніж на 20 км/ч. Зараз нею стало рух по тротуарах і узбіччях в об'їзд пробок, рух по смугах громадського транспорту, перетин подвійної суцільної лінії розмітки і навіть їзда по смузі зустрічного руху. Про використання ременів безпеки і дотримання швидкісного режиму я вже не кажу. І кількість порушників регулярно росте. А такої кількості п'яних водіїв не пригадаю зовсім.

Зрозуміло, проблема безпеки дорожнього руху комплексна, і контроль з боку держави - лише один з факторів, які прямо впливають на ситуацію. Однак, саме відчуття контрольованості ситуації, в першу чергу, здатне стримати людину від правопорушення. Саме на цьому потрібно сконцентруватися в першу чергу. Держава повинна забезпечити нагляд за дотриманням правил громадського порядку та правил дорожнього руху. Невпинно штрафувати порушників навіть за, здавалося б, "легкі" проступки.

Перестрибування турнікетів у метро, безквитковий проїзд в транспорті, перехід вулиці на заборонний сигнал світлофора або в не призначених для цього місцях, незаконна вулична торгівля, хуліганські графіті і реклама наркотиків на будівлях, невикористання ременів безпеки, перевищення обмеження швидкості більш, ніж на 10 км/год, паркування з порушенням вимог ПДР - одні з найпопулярніших порушень. Все через те, що ніхто не відчуває контролю з боку суспільства і держави. І допомогти національній поліції з цим повинна муніципальна. Також, нам потрібна бездоганно працююча законна автоматична фіксація порушень ПДР. І щоб вона працювала не тільки по відношенню до порушень швидкісного режиму, а й для порушень правил паркування, стоянки та проїзду перехресть.

Ситуація докорінно зміниться в кращу сторону, саме за рахунок стримуючого фактора в особі держави і її правоохоронної системи. А поки на кожному розі з асфальту торгують м'ясом, на кожному будинку намальована реклама наркотиків, псевдо-легальні гральні зали стоять вже просто поруч один з одним, автомобілі припарковані на газонах і тротуарах, недопалки і сміття лежать під ногами, і ніхто нічого з цим не робить, а правоохоронці відверто "кришують" - ми доживемо до того, що нормою стануть грабежі, зґвалтування і вбивства. І тоді повернутися назад буде набагато складніше.

Олексій Задорожний, для Gazeta.ua