Стосунки на відстані: як мінімізувати проблеми і стреси

Навчіться спиратися на себе

Будь-які стосунки у парі - цілий світ. Навіть коли вони стандартні (ви часто бачитеся, живете пліч-о-пліч) виникають труднощі. Що вже говорити про відносини на відстані. Адже є безліч професій, коли людина змушена на тривалий час залишати сім'ю: моряки, пілоти, стюардеси, туристичні гіди.

Є думка, що так як жінкам колись доводилося довго чекати чоловіків з тривалих походів за здобиччю, воєн і відкриттів Америки, у них мала б виробитися здатність безболісно перебувати без партнера. Жінки дійсно мають місткіший "контейнер" для почуттів, ніж чоловіки. Проте, щоб спокійно перебувати на відстані від партнера, у людини має відбутися правильна сепарація від батьків.

Існує поняття "теорія Боулбі" - в залежності від того, як відбувається віддалення дитини і батьків у ранньому віці, формується почуття безпечної або небезпечної прихильності. Наприклад, якщо дитину вперше приводять у дитячий садок і залишають на весь день, швидше за все, вона матиме травму. Боятиметься, що залишать назавжди. Тоді у дитини формується небезпечна прихильність. У дорослому житті їй буде важко перебувати на відстані від партнера. Те ж саме стосується і гіперопіки. Не можна тримати дитину під контролем, постійно все за неї робити. Коли дитина починає проявляти ознаки самостійності, завдання батьків — дозволяти. Але у важких ситуаціях бути десь поруч, щоб прийти на допомогу.

У стосунках ми контактуємо з партнером у різних сферах. Чим контакт різноманітніший, тим повніше уявлення про іншу людину маємо - знаємо як їсть, ходить, пахне, спить, доглядає за собою, за будинком, як спілкується з іншими людьми або як свариться. Саме досвід, який був накопичений раніше про людину і те, що ми додаємо до цього образу від себе, залишається у нашій пам'яті.

Стосунки на відстані - це стосунки з "феноменом". Коли "реальний" партнер повертається, виявляється, що він насправді трохи інший. Ви, до речі, теж вже змінилися. Тому для партнера це також зустріч з іншою людиною.

Ви живете на відстані і кожен з вас відповідає за свою "частину системи". Наприклад, чоловік в морі заробляє гроші, а жінка стежить за побутом - у кожного своя роль. Крім того, ви "стикаєтеся" тільки по телефону або в Skype. Коли партнер повертається, зон зіткнення стає більше (від покупки продуктів до виховання дітей). Їх теж потрібно вміти відрегулювати.

Повернення — це стрес для обох партнерів. Проте, важче все ж буде тому, хто повернувся. Останні кілька місяців він жив у зрозумілій системі, де була чітка ієрархія, правила і закономірності. Він адаптувався до них. Вдома він потрапляє в нову систему. Йому потрібно не тільки заново побудувати стосунки, але і вписатися у світ, який існував без нього.

Обом партнерам потрібно навчиться розуміти, з якими труднощами стикається інший під час довгого розставання і нового повернення. Намагатися допомогти один одному задовольнити потреби, які є на даний момент і перестати висувати свої претензії. Ви ж самі обрали один одного. Варто спробувати будувати стосунки заново. Не "кидайтеся" в них з головою з тієї точки, на якій розлучилися. Придивляйтеся один до одного, будьте акуратними з почуттями партнера, переходьте з "режиму одинаки" в "режим пари" поступово.

Проте найскладнішими для пари зазвичай є перші тижні після від'їзду. Ви знову звикли засинати і прокидатися разом, у вас сформувалися дрібні традиції, наприклад, разом вечеряти по п'ятницях або ходити на останній сеанс в кіно. Іноді від'їзд партнера порівнюють з розривом стосунків, коли доводиться знову звикати до самотності і перебудовувати своє життя.

Щоб цей період проходив для вас безболісно, необхідні дві речі:

1. Не бігти від почуттів. Хочете нудьгувати і плакати - не стримуйте себе.

2. Розвивати в собі автономність. Не прив'язуйте все ваше життя до появи або зникнення іншої людини. Знайдіть для себе заняття, яке буде до вподоби. Займайтеся танцями, реалізовуйтеся в роботі.

Часто пари, яким доводиться періодично жити на відстані, розбиваються своє життя на етапи - до приїзду (час разом) і після від'їзду. Тоді у вас може скластися враження, що ви живете не нинішнім, а в постійному очікуванні чогось. Щоб жити сьогоднішнім днем необхідно навчитися спиратися на себе. Намагайтеся жити своїм життям незалежно від того, поруч партнер чи у від'їзді. Отримуючи задоволення від свого самостійного життя, ви не будете перебувати у психологічному полоні, у який вас заганяє страх знову залишитися на самоті. До того ж вам не буде настільки складно втрачати і знову звикати до нової системи.

Коли баланс між потребою в партнері і в самому собі здоровий - ваші стосунки витримають відстань і час.

Володимир Гаріпов, для Gazeta.ua