Ліга чемпіонів у Києві: божевілля рантьє і таксисти-жлоби як незмінні традиції

Респект за новий імідж України

Що-що, але в організації свят і карнавалів ми попереду планети всієї. Вважаю, що Лігу чемпіонів провели на дуже гідному рівні.

В УЄФА, як протягом матчу на НСК "Олімпійський", так і в попередні дні, не було жодної скарги щодо організації події. Ну хіба що претензія до власників готелів і апартаментів, яких накрила хвиля масового цінового божевілля.

В мережі розгорілася ціла суперечка – чи правильно контролювати ринок цін на добову нерухомість або ж економіка попиту сама все вирішить. Справа в тому, що економіки попиту у нас немає. Коли до Києва буде приїжджати хоча б по 15 тисяч іноземців щомісяця – ось тоді ця економіка й запрацює. А поки що рантьє поводяться як таксисти-жлоби в совковому аеропорту. Кидаються на туристів і пропонують таксі до міста за 100 євро. До речі, цього разу таксисти поводилися так само. Традиції незмінні. Як на мене – рантьє і таксисти формують 90% всього туристичного іміджу країни.

Але в цілому, незважаючи на такий підхід, – вийшло круто. Плюси значною мірою переважили мінуси. Багато людей, тисячі, десятки тисяч вперше відкрили для себе Україну і були приємно здивовані, якщо не сказати вражені. Насамперед – гостинністю і доброзичливістю звичайних киян, а потім – незворушним спокоєм силовиків. Насправді, все це потрібно було насамперед нам. Завдяки цьому ми чи не вперше відчули себе господарями міста.

Хочеться висловити повагу офіціантам численних ресторанів і кафе в центрі, які прийняли на себе основний удар. Я сам бачив, як тендітна дівчинка-офіціантка розвертала на 180 градусів шумних іспанців, не пускаючи їх на територію свого кафе за рогом, в якому сиділи британці, що не менш голосно кричали. А за п'ять метрів від неї стояв і байдуже дивився на це поліцейський. Так і читалося в його скляних очах: "Я не коп, а звичайний мент в красивій формі".

Окремий респект комунальникам і силовикам за те, що оперативно впоралися з більшістю провокацій і фейків, зокрема й з "мінуванням" п'яти станцій метро в день гри. За те, що не допустили масових бійок, крім однієї із уболівальниками Ліверпуля біля пабу. За те, що не було теракту і заворушень на вулицях. За те, що не вбили нікого. За те, що грамотно розвели уболівальників, починаючи від терміналів Борисполя і закінчуючи різними входами на стадіон. За те, що креативно зробили фан-зону. За те, що всю ніч прибирали парк Шевченка, щоб вранці він виглядав так, ніби в ньому не гуляло напередодні кілька тисяч брутальних фанатів. За те, що впоралися з трафіком, перетворивши на один день Бориспіль на амстердамський Скіпголл, прийнявши додатково до звичайного графіка більше 50 великих чартерів і більше 50 приватних бортів. І за розфарбовані обличчя прикордонників. І ще за тисячу дрібниць, які як яскраве полотно, сформували новий імідж України в очах всіх цих людей.

Коротше, молодці.

Оригінал