Ліга чемпіонів у Києві: божевілля рантьє і таксисти-жлоби як незмінні традиції

Респект за новий імідж України

Що-що, але в організації свят і карнавалів ми попереду планети всієї. Вважаю, що Лігу чемпіонів провели на дуже гідному рівні.

В УЄФА, як протягом матчу на НСК "Олімпійський", так і в попередні дні, не було жодної скарги щодо організації події. Ну хіба що претензія до власників готелів і апартаментів, яких накрила хвиля масового цінового божевілля.

В мережі розгорілася ціла суперечка – чи правильно контролювати ринок цін на добову нерухомість або ж економіка попиту сама все вирішить. Справа в тому, що економіки попиту у нас немає. Коли до Києва буде приїжджати хоча б по 15 тисяч іноземців щомісяця – ось тоді ця економіка й запрацює. А поки що рантьє поводяться як таксисти-жлоби в совковому аеропорту. Кидаються на туристів і пропонують таксі до міста за 100 євро. До речі, цього разу таксисти поводилися так само. Традиції незмінні. Як на мене – рантьє і таксисти формують 90% всього туристичного іміджу країни.

Рантьє поводяться як таксисти-жлоби в совковому аеропорту. Кидаються на туристів і пропонують таксі до міста за 100 євро

Але в цілому, незважаючи на такий підхід, – вийшло круто. Плюси значною мірою переважили мінуси. Багато людей, тисячі, десятки тисяч вперше відкрили для себе Україну і були приємно здивовані, якщо не сказати вражені. Насамперед – гостинністю і доброзичливістю звичайних киян, а потім – незворушним спокоєм силовиків. Насправді, все це потрібно було насамперед нам. Завдяки цьому ми чи не вперше відчули себе господарями міста.

Хочеться висловити повагу офіціантам численних ресторанів і кафе в центрі, які прийняли на себе основний удар. Я сам бачив, як тендітна дівчинка-офіціантка розвертала на 180 градусів шумних іспанців, не пускаючи їх на територію свого кафе за рогом, в якому сиділи британці, що не менш голосно кричали. А за п'ять метрів від неї стояв і байдуже дивився на це поліцейський. Так і читалося в його скляних очах: "Я не коп, а звичайний мент в красивій формі".

Усе це потрібно було насамперед нам. Завдяки цьому ми чи не вперше відчули себе господарями міста

Окремий респект комунальникам і силовикам за те, що оперативно впоралися з більшістю провокацій і фейків, зокрема й з "мінуванням" п'яти станцій метро в день гри. За те, що не допустили масових бійок, крім однієї із уболівальниками Ліверпуля біля пабу. За те, що не було теракту і заворушень на вулицях. За те, що не вбили нікого. За те, що грамотно розвели уболівальників, починаючи від терміналів Борисполя і закінчуючи різними входами на стадіон. За те, що креативно зробили фан-зону. За те, що всю ніч прибирали парк Шевченка, щоб вранці він виглядав так, ніби в ньому не гуляло напередодні кілька тисяч брутальних фанатів. За те, що впоралися з трафіком, перетворивши на один день Бориспіль на амстердамський Скіпголл, прийнявши додатково до звичайного графіка більше 50 великих чартерів і більше 50 приватних бортів. І за розфарбовані обличчя прикордонників. І ще за тисячу дрібниць, які як яскраве полотно, сформували новий імідж України в очах всіх цих людей.

Коротше, молодці.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода