Нам показують "Невинність українців" десятиліттями, і ми "хаваємо" її
У світлі гарячих подій в арабському світі, які спричинив американський аматорський фільм "Невинність мусульман" ("Innocence of muslims"), відразу згадуються кілька відомих російських фільмів з глузливим зображенням нас — українців.
Наприклад, у фільмі "Брат 2" представників української нації неодноразово називають "хохлами", а також кидають на їхню адресу зневажливі фрази. Зокрема, персонаж актора Віктора Сухорукова розстрілює українських мафіозі, одного з них — у туалеті, зі словами: "Вы мне, гады, ещё за Севастополь ответите".
У фільмі "12" режисера Нікіти Міхалкова герой-українець, який перебуває у складі присяжних, постає в образі старого маразматика, який щось невиразно белькоче, бігає довкола столу з округленими очима, а у портфелі носить чудернацькі речі...
Кінострічка "Матч" неправдиво висвітлює життя м. Києва під час німецької окупації й привертає увагу тим, що у фільмі всі негативні герої розмовляють українською мовою та носять жовто-блакитні пов'язки.
У новому російському телесеріалі "Біла гвардія" також простежуються українофобські нотки. Українців, які боролися за свою незалежність, там показують неосвіченими й жорстокими шовіністами, невігласами і антисемітами.
І це далеко неповний перелік антиукраїнських "кіношедеврів". Лише одиниці з них не потрапили на широкі екрани кінотеатрів України, зокрема, "Ми з майбутнього 2". Решта ж стрічок спокійно демонструвалась українському глядачеві й є легкодоступною для перегляду у повному обсязі в Інтернеті.
Найбільше обурення, яке спричинили вони, вилилось у спробу двох десятків націоналістів зірвати прем'єру фільму "Матч" у столичному кінотеатрі "Україна". Ніяких багатотисячних протестів і тим більше підпалів з цього приводу не відбулось.
Чи є доброю така культурна толерантність і політична терпимість українців до глузування з себе? З одного боку, так — ми можемо пишатись своєю національною і релігійною стриманістю.
Але при цьому не слід ніколи забувати, що Україна перебуває "під прицілом" великого сусіда, який веде дуже інтенсивну історичну політику у різних сферах життєдіяльності, розширюючи таким чином свій простір.
Проводити Росії свою лінію допомагають тепер не політруки, а кінорежисери, письменники та шоумени. Своїми пропагандистськими продуктами вони "годують" нас у кінотеатрах та по телевізору. Усвідомлюючи це, ми станемо більш вибагливими "гурманами".
