Кого не влаштовує омбудсман України?

Зовсім недавно всі хором пророкували Ніні Іванівні перемогу на виборах і поздоровляли її з чудово підготовленою доповіддю.

Доповідь і справді ґрунтовна. Ця справжня наукова праця одразу ж стала бестселером у правозахисній спільноті.  Пані Карпачова презентувала 07.02.2012 свою Щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій представила результати системного моніторингу стану дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних та куль­турних прав людини в Україні у 2011 р. на 370 сторінках.

"Я знаю Ніну Іванівну ще з 1994 року, коли ми працювали у Верховній Раді другого скликання, і хочу сказати, що вона є досвідченим політиком, мудрим державним діячем і добрим, чуйним людиною", - ще 31 січня 2012 року говорив Чечетов. "Тому я навіть не можу уявити на цій посаді іншу людину, яка б точно так, як вона виконувала свої обов'язки. Карпачова також є кваліфікованим юристом. Тому, на мій погляд, вона й надалі повинна займати цю посаду ". За словами парламентарія, в умовах сьогоднішньої ситуації навколо прав людини в Україні дуже важко знайти альтернативу Карпачової на посаді омбудсмена.

А вже 28.02.2012 той же пан Чечетов ляпнув на всю країну наступне "Я не можу сказати нічого поганого щодо Ніни Карпачової. Вона, як і пані Лутківська, - блискучий юрист і досвідчений політик. Але при виборі кандидатури на пост Омбудсмана були припущення, що у людини, яка тривалий період працює на одному місці, притупляється гострота сприйняття проблеми. Тому при виборі кандидатури на пост Омбудсмана чаша терезів схилилася в бік пані Лутковської".

Що такого сталося, щоб визнаний всенародно, головний диригент фракції регіодепутатського маніпулювання і фальсифікацій так різко змінив свою думку? Що сталося такого, що він перший поставив свого підпису на чистому аркуші паперу, сказавши тим самим іншим депутатам ПР – роби як я!

Ми вже давно звикли до підкупів і обманів і абсолютно спокійно ставимося до вбивств, грабежів, крадіжок, шахрайства.

Ми давно звикли до того, що у владу йдуть заробляти гроші. І великі гроші. Владі начхати на маленького українця, на його проблеми. Для влади ми всі — звичайні раби. Ми — це інструмент для заробітку і розваг можновладців.

Заробляти на нас можливо різними шляхами і методами. Ринки таких заробітків давно вже поділені, а грошей хочеться все більше і більше. Бо і ковбаса дорожчає і престижні крадені автомобілі утримувати дорого.

І один із таких видів заробітку — це суди і все що діється навколо них. Недарма в Україні саме юридичні послуги приносять великі дивіденди.

Сьогодні людину яка не бере хабарів за захист простої людини, не краде з бюджету, людину, на яку не має компромату, народ вважає дивною, а влада таку людину просто боїться.

Пані Карпачовій можна багато в чому дорікнути, але не в хабарах, не в незнанні своєї справи, не в політичній заангажованості. Вона захищала всіх. І помаранчевих і синьо-блакитних. Та найбільше вона захищала і захищає права маленьких українців, що потрапили в біду. І захищає як в Україні так і за її межами.

Не зручна вона якась. Ніколи і ніякій владі не подобалася. Колюча інколи, різка в своїх висловлюваннях, непередбачувана у справах. А ще все більше й більше, до її слів починають прислухатися не тільки простих смертних, а і чиновники і міжнародні організації підтримують її висловлювання. Пані Карпачова на ділі працею довела, що буде захищати інтереси людини, а не клану.

Не раз і не два вона ставала на захист тих, хто постраждав від правоохоронців, які за законами та Конституцією повинні б були захищати людей, а натомість знущалися з них, доводячи до смерті. Вона мала нахабство потривожити касту недоторканих.

Чи не тут криється той глибинний зміст метаморфоз депутатської совісті? ЧИ може просто ця посада стала такою привабливою?

Адже завдяки Ніні Іванівні омбудсманівці мають шикарний Будинок прав людини в центрі Києва, є вишколений штат працівників, є бюджет. Можна і пожирувати.

А якщо взяти до уваги факт, що в нашій країні звикли на всьому заробляти то можна собі уявити, наскільки ласим шматком видається посада Уповноваженого з прав людини в Україні.

І ось що цікаво! Задайтеся питанням:  чому така важлива для країни подія як обрання на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ніяк не освітлюється на сайті ВРУ. Могли б хоча б для годиться розмістити список депутатів, що підтримали і запропонували до обрання ту чи іншу кандидатуру. Чи можливо то є великий державний секрет? Чого чи кого боїться пан Литвин?

Здається таки проблеми є. Бо підписи депутатів в підтримку пані Лутківської збиралися на чистих, незаповнених аркушах і депутатам говорили, що це рішення "Самого". Підписи збиралися за людину яка (згідно Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" ст.5: "Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні.") не має право займати пост Уповноваженого!

Багато хто бачив як пан Лавринович особисто бігав по депутатам і збирав підписи. З якого б дива він це робив за просто так? Хіба це входить в його обов'язки міністра юстиції?

А збирав він підписи тому, що пані Лутківська доводиться йому не просто підлеглою особою, а винятково довіреною людиною, з якою пана Лавриновича пов'язує дуже непросте минуле. Недарма куди пан Лавринович – туди і пані Лутківська.

Нещодавно засідав комітет з прав людини. Який мав би перевірити всі документи і рекомендувати на посаду ту чи іншу особу. Ох і засідання ж було я вам скажу!  Висунуто було дві кандидатури. Пана Захарова і пані Лутківську. Щодо пана Захарова то його імя відоме серед правозахисників і він багато років займається правозахисною діяльністю. Тут ніяких питань не було і шість членів комітету проголосували за включення його кандидатури до списку бюлетенів.

А ось щодо пані Лутківської – тут позиція сторін навіть не розділилася. Її кандидатуру підтримали тільки пан Зарубінський і пан Іван Попеску. Всі інші були проти!  Невідомо якою буквою закону керувався пан Зарубінський який вважає, що праця в міністерстві юстиції це правозахисна діяльність. Але саме він настояв, щоби попри всі традиції, закони та регламент, кандидатура Лутковської може бути внесена до залу.

Ще на першому курсі всі студенти правники знають, що оперувати треба не словами, а фактами. Покажіть хоча б один випадок, коли пані Лутківська займалася правозахисною діяльністю!

Навпаки. Все своє свідоме життя пані Лутківська займалася тим, що боролася як представник держави у Європейському суді проти тих, хто зазнав порушень прав людини.

Покажіть бодай один приклад, коли Лутківська захистила хоча б одну людину? Таких не має. Навіщо підмінювати поняття? Бо пан Чечетов і пан Зарубінський знають, що в цьому світі все дуже швидко змінюється і його доля теж може не обминути зони. А там треба буде не руками махати, а зад берегти…

Чи знали про це депутати, коли ставили свої підписи на чистих аркушах? Звісно ж знали. Але бізнес є бізнес. І в нього інші закони. 20 років назад будь хто, навіть не юрист, назвав би такі операції шахрайством. А сьогодні це просто нові технології ПР.

Правду кажучи, не всі депутати продалися. Треба віддати належне депутату від БЮТ пану Терен-Таран, який заявив, що зробить все, щоб не допустити фальсифікацій на виборах Уповноваженого з прав людини. Доєдналася до нього і депутат Бондаренко.  І тільки пан Зарубінський як вірний цепний пес свого господаря пана Литвина толдичив, що нічого страшного в тому не має, що пані Лутківська не займалася правозахисною діяльністю. Надолужить!  А чому б і ні?

"Це ключова претензія, ніби у неї не було досвіду з правозахисної роботи. Я голосував за те, що вона підпадає під критерій, мотивуючи це тим, що правозахисна робота - це робота як окремих фізичних осіб, так і робота держави. Більше того, згідно декларації ООН, правозахисна робота має своїм основним суб'єктом, тим хто її повинен проводити, - це держава. Завдання держави - ??захищати своїх громадян. Але, я думаю, тут стояло питання не в юридичній площині, а в політичній ", - підкреслив Зарубінський.

Хто небудь зрозумів, що сказонув цей доцент кафедри політології Вінницького державного педагогічного університету? Філософ, блін…

То попри все, невже ніякої правозахисної діяльності не було у пані Лутківської?  Давайте трохи поміркуємо не тим місцем яким думає пан Чечетов і пан Зарубінський.

Професійний шлях пані Лутковської тісно пов`язаний з міністром юстиції паном Лавриновичем.

В 2007 році спалахнув міжнародний конфлікт між ВАТ "Готель" Дніпро "(правонаступник державного підприємства" Готельний комплекс "Дніпро") і австрійським ТОВ "Альфа проект холдинг". Мова йшла про величезні гроші (мільйонах доларів) і ласий шматочок для будь-якого інвестора - серйозному об'єкті і шматку землі в центрі Києва. Опускаючи подробиці, перейдемо до найцікавішого. Інтереси австрійської компанії захищала юрфірма "Лавринович і партнери" (!), А українське ВАТ представляло ... Міністерство юстиції України в особі міністра юстиції Лавриновича (батька власника фірми "Лавринович і партнери") і заступника міністра Валерії Лутковської (колишнього партнера фірми "Лавринович і партнери" )! Саме в обов'язки останньої, згідно зі штатним розкладом, входили "координація і контроль діяльності Департаменту представництва інтересів держави в судах та в закордонних органах юрисдикції".

Що робила пані Лутківська з її секретаріатом і представництвами МінЮсту по всій Україні?

Наберіть для цікавості у пошуку на сайті Міністерства Юстиції слова — права людини.  Аж 23 документи за 9 років! В жодному з них немає ознак правозахисної діяльності!

І якщо річний звіт попередника Юрія Зайцева складав 29 сторінок у 2009 році, то в 2010 пані Лутківська вклалася в сім сторінок , а в 2011склав теж сім сторінок.

Працюючи урядовим уповноваженим у Європейському суді з прав людини, Лутковська по суті захищала інтереси держави і виступала проти тих громадян, що подавали позови проти цієї держави. Тобто, вона була не правозахисником, а навпаки. Бо робота урядового уповноваженого - заперечувати скарги, що подані до Європейського суду звичайними людьми. Вона працювала також у фірмі "Лавринович і партнери", яка працює з великими фінансовими корпораціями. І ця її робота також не має ніякого відношення до правозахисної діяльності.

За словами юриста та громадського діяча Олександра Славського, Україна вже років 5 стабільно виявляється у всіх рейтингах дисциплінованості Європейського суду на одному з останніх місць, за що має всі шанси бути виключеною з Парламентської асамблеї Ради Європи. І в цьому неабияка заслуга пані Лутківської.

02 березня, після того як в пресі почали з'являтися сумніви щодо легітимності кандидатури пані Лутківська спішно відкриває на сайті МінЮсту сторінку http://www.minjust.gov.ua/upr/.  Того ж таки числа під час прес-конференції  пані Валерія Лутківська заявила про Доповідь України в рамках Універсального періодичного огляду ООН щодо зобов'язань у галузі прав людини буде складена з урахуванням позиції неурядових громадських організацій.

Вищезазначена веб-сторінка  присвячена проходженню Україною Другого циклу Універсального періодичного огляду ООН щодо виконання зобов'язань у галузі прав людини. Але це ж таки не правозахисна діяльність! Це про те як держава реагує на те, що хтось скаржиться на порушені права людини!

Оце і все????  І все ж таки в цій наспіх відкритій веб-сторінці, як на мене, можна знайти дещо цікаве.

Цікава співпраця і довіра пані Лутківської до Української гельсінської спілки з прав людини.

Заходимо на сайт Української гельсінської спілки з прав людини і знаходимо там тільки просвітницьку діяльність. Практичну діяльність, таку яку наприклад веде пан Дмитро Гройсман або пан Едуард Багіров  у Харкові не ведуть. Або ведуть її нишком.

Це колись пан Захаров був фігурою в правозахисній діяльності, а сьогодні він працює на закордонні гранти. Гляньте, як багато ними зроблено на захист опозиціонерів, які сьогодні рекомендують пана Захарова в омбудсмани. Практично нічого. Пан Захаров і його Українська гельсінська спілка з прав людини для влади сьогодні не страшний.

Тоді що може поєднувати цих осіб?

Для правників-практиків, тих хто дійсно займається захистом прав людини в Україні давно не секрет, що виграти справу в Європейському суді можливо, якщо ви граєте за певними правилами. Якщо ви подумали про якісь там європейські процедури – ви помилилися. Все набагато прозаїчніше.

Уявіть собі коли прокурор і адвокат будуть грати в одну й ту саму гру з метою отримати і поділити між собою гонорар. Згідно звіту міністерства юстиції  в 2010 році 29 174 853,54 грн. та 25 021 734,79 грн в 2011 році було відсуджено у Європейському суді.  Тепер пригадайте які середні відсотки беруть юристи за виграні справи? Додайте сюди довгу і плідну співпрацю Української гельсінської спілки з прав людини та пані Лутківської в Європейському суді з прав людини, купу програних там Україною справ і тоді може ви зрозумієте про яку правозахисну діяльність йдеться і чому саме Українській гельсінській спілці з прав людини так довіряє пані Лутківська.  Непоганий бізнес виходить? А якщо ще монетизувати порушення впроваджень на місцевих рівнях? Вистачить не на одно крадене авто!

Пані Лутківська дала чітко зрозуміти пану Захарову, що їх плідна співпраця буде продовжуватися коли вона стане на чолі інституту Уповноваженого з прав людини і фактично послала месидж прибічникам пана Захарова голосувати за її кандидатуру.  А пан Захаров на засіданні комітету прямо заявив, що пані Лутківська постачає йому клієнтуру і саме в цьому він вбачає її правозахисну діяльність.

Саме такий омбудсман потрібен сьогодні владі. При таких високоморальних якостях кандидата на пост омбудсмана керувати правами людини в Україні теперішнім можновладцям буде дуже зручно.

Не знаю як у кого. Але в мене стійке враження того, що дійсних захисників прав людини, великих і маленьких українців у цій країні "кинули".

Цікаво веде себе опозиція. Знаючи про маніпуляції з документами не роблять ніяких офіційних заяв. Отже, мабуть і правда що декому з опозиції дуже добре коли Юля в тюрмі.

Пан Литвин призначив вибори Уповноваженого з прав людини на 13 березня 2012 року. Гарна дата. Випадково?

Мабуть пані Карпачова комусь з можновладців таки наступила на мозоль. І боляче. Вже сьогодні висновки її Доповідей і інших документів лягають в основу звинувачень української влади у порушенні основоположних Європейських цінностей. Досвід її робити вивчають іноземні правозахисники.

Компанія по дистридитації діючого омбудсмана почалася давно. Вона б сама могла б багато чого розповісти. Були і погрози, і компромат і фальсифікації і провокації. Сиділи її омбудсманівці без грошей, носили з дому папір, але не переставали приймати тих, хто потребував захисту омбудсмана.

Була навіть спроба фізичного усунення  незговірливого омбудсмана.

Що вона робить не дивлячись на посади, звання та інші регалії? Що ж саме так розізлило владу і можновладців?

Карпачова подала особистий приклад. Приклад доброчесності, порядності і відданості свій справі.

Саме завдяки її зусиллям тепер:

-      недоторкані правоохоронці можуть відповідати за свої неправомірні дії.

-      через її авторитет у суспільстві як на внутрішній так і на зовнішній аренах можновладці вимушені прислухатися до її висловлювань.

-      Все більше людей говорять що звернуться до самої Карпачової, якщо їх вимоги не будуть виконуватися. Сьогодні вже сам народ визнає Карпачову як арбітра нації.

Карпачова фактично заставляє приймати і виконувати закони, які захищають права простих громадян, має сміливість заявляти про бідність і тортури в країні, не дає сіяти розбрат між народами, що живуть на території України, своїм прикладом показує, який повинен бути можновладець.

До слів Карпачової прислухаються європейські політики і чиновники і її словам більше довіряють чим Міністрествам. На неї немає компромату, а організовані провокації провалилися і тільки більше посилили авторитет Карпачової.

На носі вибори. В тюрмах сидять опозиціонери. Народ все більше проявляє нетерпимість до проявів свавілля можновладців. Ситуація з податковим майданом показала, що Карпачова не підтримує позицій можновладців і готова захищати тих, хто пішов проти влади. Карпачова насмілилася відкрито захищати Тимошенко і Луценко. Що ще вона зробить завтра?

Владі непотрібен омбудсман, на якого не має управи.

Зостається тільки сподіватися, що буде дотримано процедуру голосування і що кожний депутат перш ніж вкинути бюлетень задасть собі питання – куди і до кого він перш за все піде, коли його права будуть порушені. Як кажуть від тюрми і від суми не треба зарікатися, навіть якщо ти Чечетов.

Народ втомився від нових призначень, які часто й густо несуть тільки негатив і погіршення становища звичайних українців.  Народ втомився від тих людей, які тривалий період думають тим місцем на якому сидять, що притупляє гостроту сприйняття проблеми.

Права Ніна Іванівна Карпачова. Вибори на посаду Уповноваженого з прав людини повинні бути всенародними. Тільки тоді можна бути більш менш впевненим у тому, що кандидатура буде незаангажованою.