— У нас є політична незалежність, а духовної немає, — каже релігієзнавець і філософ Олександр Саган, 51 рік. — 20 відсотків релігійної мережі контролюють ззовні, отже самостійність країни — умовна. Наслідок цього — війна на Донбасі й анексія Криму. Церковне питання є частиною національної безпеки. Доки не закриємо цей канал впливу на людей, і далі сперечатимемося, хто ми є.
Президент 52-річний Петро Порошенко попросив у Вселенського патріархату дозволу створити Українську помісну автокефальну церкву:
— Я вирішив звернутися до Вселенського патріарха з проханням про надання томосу (указ у питаннях церковного устрою. Шляхом надання томосу проголошують автономію в управлінні церквою. — ГПУ) для Української помісної автокефальної церкви. Сподіваюся, це рішення буде прийняте до 1030-річчя хрещення Русі (28 липня цього року. — ГПУ). Усі єпископи Української православної церкви Київського патріархату підтримали таку пропозицію. Ми повинні мати свою церкву. Незалежну від Москви.
9 квітня Порошенко зустрічався із Вселенським патріархом Варфоломієм І під час візиту в Туреччину.
— Є надія, що цей указ підпишуть і видадуть нашій церкві, — говорить релігієзнавець Людмила Филипович, 61 рік. — Такі кроки в релігійному житті стаються нечасто і вимагають сміливості з боку Вселенського патріархату.
Має відбутися Вселенський собор у Константинополі. Це рішення — не одноосібне. Російська православна церква виступить проти надання нашій статусу помісної (об'єднання всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом. — ГПУ). Фактично в Україні буде дві канонічні церкви — українська і Московського патріархату.
У нас помісної церкви потребують майже 20 мільйонів українців. В албанській церкві — 25 тисяч вірян. І вона має такий статус.
Якщо президент робить заяву, то мають бути певні домовленості — у результаті секретних перемовин із Вселенським патріархом.
Нас із Константинополем зв'язує родова пуповина. Звідти ми отримали християнство й перших митрополитів. Москва щодо нас — дочірня організація. Ми є матір'ю для московської церкви. Це буде відновлення історичної справедливості.
Кожен хоче потрапити в історію позитивним героєм. Патріарх Константинопольський, патріарх Філарет і Петро Порошенко, думаю, не виняток. Більш як чотири роки триває війна між Україною і Росією. Церковні питання є її частиною. Надання бажаного статусу нашій церкві укріпить Україну.
Але ми не можемо заборонити Московський патріархат. У нас багато їхніх вірян. У справах релігії лише адміністративними рішеннями чи указами не досягнеш бажаного. Треба постійно розмовляти з людьми.
— Є велика ймовірність, що українська церква отримає статус помісної, — вважає Олександр Саган. — Але питання — цього року чи наступного.
Під час президентства Віктора Ющенка були такі заяви. Однак справа не зрушила з місця. Зокрема, і тому, що різні гілки влади мали різну позицію.
Однією з умов прийняття позитивного рішення Константинопольським патріархом може бути об'єднання Київського патріархату з Українською автокефальною церквою. Про це йшлося ще наприкінці 1990-х. Минуло майже 20 років. Але це досі не зроблено.
В Україні є три православні конфесії: Українська православна церква Київського патріархату, Українська православна церква Московського патріархату й Українська автокефальна православна церква.
Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи "Рейтинг" липня 2017 року, до Київського патріархату себе відносять 31% українців, до Московського — 17, до Греко-католицької церкви — 10, до інших конфесій — 2.
37% опитаних підтримують створення Єдиної помісної церкви в Україні. 18% — проти, по 23% заявили, що їм або байдуже, або взагалі не визначилися із відповіддю.
4 
35413
Коментарі