Два роки поспіль сім"я Бородачів відпочиває на болгарському березі Чорного моря. Планують поїхати туди й цьогоріч. Путівок не визнають, кажуть, що краще подорожувати "дикунами".
— Наш знайомий працював у туристичній фірмі. Він допоміг із візами, страхуванням, іншими паперами. Зробив усе, щоб на кордоні до нас не чіплялися. Орієнтовно окреслив маршрут. Далі подорожували самостійно, — розповідає 29-річний Семен Бородач і поправляє густу бороду, ніби наголошуючи на своєму прізвищі.
Семен із дружиною Ольгою, 25 років, їхали до Болгарії "в обхід". Минали румунські землі, аби уникнути зайвих витрат. Зі Львова автобусом добралися до порту Рені на Одещині. Звідти катером на підводних крилах пропливли Дунаєм до болгарської Силістри.
— Дунай дуже брудний, вода аж чорна. А баржі туди-сюди, туди-сюди, — Бородач водить очима. — За кілька годин автобус довіз нас до невеличкого містечка Обзор на березі моря. На дорогу витратили близько 20 годин.
В Обзорі відпочивають здебільшого львів"яни, туристи з Івано-Франківська та Тернополя. Українською там розмовляють усі. Бородачі поселилися в тьоті Тані, болгарської пенсіонерки, колишньої вчительки російської мови. Платили за житло $10 на добу за двох. Приблизно стільки ж витрачали на їжу. А ще подружжю подобається відпочивати в Болгарії, бо людей навколо мало.
Більш як двотижнева відпустка, разом із витратами на дорогу та папери, родині обійшлася приблизно у $600. Зараз Семен та Ольга помалу пакують валізи. Тьотя Таня їх чекає.
2 
1
Коментарі