До експресу Львів—Чернівці зайшов здоровань із круглими чорними очима. Голосно говорив російською з чудернацьким акцентом, що нагадував кавказький. Не справжній, а такий, з яким за радянських часів розповідали анекдоти про грузинів.
Дядько обмацував сидіння, обводив пальцем номерки над полицями і зазирав під столи. Поїзд рушив. Пасажир, вигукуючи щось малозмістовне своїм псевдокавказьким акцентом, розмахував руками, наче хотів упіймати провідника, який бігав вагоном. Нарешті провідник звернув на нього увагу і збагнув, що чоловік просить відімкнути туалет.
На деякий час пасажири втупились у вікна. Потім дядечко повернувся на своє місце, і народ пожвавився. Іноземець театрально звернувся до хлопця навпроти:
— Ти із Франкофск? Львофь, Чєрнавіци — хароші названія. А чіто такоє: Франкофск? Кто знаєт етава Івана Франко? — із наголосом на перший склад вигукнув і ляснув себе по чолу.
— У нас в Балгар"ї тоже назвалі город імєнєм нікому неізвеснава паета-алкоголіка. Бандера, Петлюра — ета я панімаю! Я знаю вашу історію. Ха!
Пасажир просить відімкнути туалет
Навряд чи пасажири експресу Львів—Чернівці погано ставляться до Бандери чи Петлюри. Та після "наїзду" на Івана Яковича запала тиша. Навіть трирічний Сашко припинив канючити жуйку.
Раптом люди почали активно спілкуватися. Дівчата-студентки взялися бавити вередливого Сашка. Його юна мама розповідала мені про відпочинок. А мовчазний застуджений пан зав"язав розмову із моїм чоловіком. І жодного слова про політику.
Чоловік із болгарським, як з"ясувалося, акцентом очманіло кліпав, не розуміючи, чому до нього втратили інтерес. А перед самісіньким Франківськом печально заснув, спершись підборіддям на долоні.
4 
1
Коментарі
3Дуже добре, "сирітко"! Надіюся, ваші батьки живі-здорові і ви їм не показували тексту? Єдине питання, чи заради красного слівця ватро було "ховати"своїх батьків?...
... Автор вважає вірним сказати: "Я – сирота", аніж вислуховувату чиїсь закиди своїм шановним батькам про їх "хибні" уявлення про мораль... і тут я її підтримую...
... А тепер до вдови композитора... Уявіть собі, що режисер вийшовши на біс, й під аплодисменти, подякував шановній публіці й пом"янув покійного автора - композитора й сказав, що в залі зараз знаходиться його вдова... Вона би встала й поважно кланялась публіци, ак колись це робив її шановний чоловик... і сам пан Президент повернулись й звернули увагу на її (нікчемну) персону... А цього не сталось... Траґедія...
... Что-то тут есть... Есть что-то, что заслуживает внимания... Реальность... Типичный мещанский гламур... Вдова композитора, "купавшаяся" в славе супруга, а сама - никто... Нет, не аморальный человек... а человек просто без морали... Таких сцен в жизни не редкость... Вдова директора... Вдова профессора... Исключения бывают... Но тут не из исключений... Оперу поставили не бездарно... но и ей захотелось кусочек "глории"... и удовлетворилась приглашением к столу...
... Да и за "сироту" не стал бы автора осуждать... ведь отговорка это только, а не отречение...
" ...На запитання, чи є у мене батьки, які мали б дати уявлення про мораль, завжди кажу: "Я – сирота".
Даруйте, а Ви дійсно сирота? Якщо це так, співчуваю. А якщо Ваші тато-мама (або хоча б один із батьків) живі й здорові, то "хоронити" їх в такий спосіб аморально. Хіба так важко творчі людині придумати якусь іншу відмовку?
Йшлося про вiдповiдь згiдно правил фальшиво? гри! Окрiм того, щось про "гiперболy" (укрансьск. — "перебільшення"!) — чули? Це те, що в розмовi (або в текстi) подєнує явне і навмисне. Як же вам це пояснити... Ну, ?? вживають щоб посилити виразність думки! Для наголошенння на не?, саме в такий спосiб! Нi?...
Читати: "... поєднує..." !
Про гіперболу я, звісно, чув, і мушу Вас запевнити, що предмет дискусії не має ніякого відношення до цієї стилістичної фігури . На моє глибоке переконання, ні за яких обставин людина не має морального права в такий от спосіб "хоронити" батьків. Якщо Ви людина віруюча, Вам це легше зрозуміти, якщо, як і я, атеїст, то, повірте, все рівно не можна так говорити... Якось воно не по-людському.... Я про своїх батьків так не говорив, і не хотів би я, щоб мої діти про мене так говорили.І в фальшиві ігри не варто грати... Не кожна мета виправдовує засоби
Авжеж, людина, що вона дотримується високих норм моралi може викликати лише велику повагу. Проте погодьтеся: фактична роль гiперболи з "сиротою" - тобто ЧЕСНИХ ДУМОК ВГОЛОС - робить будь-яку дискусiю з цього приводу дещо не доречною..
+1, теж різонуло
Чергове сатирично-гумористичне "развлекалово". Росіянам би сподобалося. Але ж це не сайт журналу "Крокодил". Мені цікаво, а ви хто, Аліна, журналістка чи клоун? Пора вже припинити гратися й переходити на більш якісну публіцистику. Візьміть приклад хоча би з постів Луканова або Горобця.
напиши щось своє, а ми подивимось який ти син вдови чи відставної кози барабанщик
Це щось з чисельних тутешнiх троллiв. Тож...
Автору - респект! Абсолютное попадание в тему!
автор молодець.
Рiзноманiтне життя в вас - репортажi із товариства анонімних алкоголіків, концерти... Фуршети! От хиба що оцi "театральнi махи виделкою з настромленою ковбасою"...
) О_о_о....! Просто класичний ки?вський жлобiзм!..
"Это жизнь, наша жизнь..."-- як співає Ю. Антонов. У нас прийнято таке лицемірство називати дипломатією. І дуже мало людей щирих і прямолінійних. Та ще й як назло їх за це і не люблять.А більшість людей дуже обережно висловлюють своє ставлення. Просто треба це враховувати при прийнятті рішень і оцінок.
Блискучо! Справило враження!
От просто цікаво...
Ще б "сирота" сказала хто ті режисер та вдова...