Ексклюзиви
Пʼятниця, 28 листопада 2008 18:41
Вікторія Стах
Вікторія Стах
Вікторія Стах

Я — істеричка

 

Пішла в супермаркет по корм для котів і гігієнічний пісок-наповнювач. Возика не взяла, думала, без нього швидше буде. Стою з тим котячим добром у черзі до каси. На величезний зал із десятка кас працюють лише дві.

До каси залишалося дві людини, аж касирка звела очі й голосно промовила:

— Не стойте, терминал не работает.

Довжелезна черга в мене за спиною, обурено заґелґотівши, перебігла до іншої каси. Підтримуючи коліном незручний сипучий товар, підстрибом подалася за людьми й опинилася тепер у кінці черги, удвічі довшої за попередню. Постоявши кілька хвилин, подивилась у бік попередньої каси і побачила, що вона функціонує далі. Там утворилася нова черга, й касирка незворушно обслуговує покупців.

Думаєте, я з цим змирилася? Дзуськи! Попрямувала до обманщиці-касирки й узялась її соромити. Мовляв, як же ж їй не ай-я-яй над людьми збиткуватися? Касирка, єхидно посміхаючись, відповіла, що термінал таки не працює, але каса — справна.

Правду кажучи, я завжди вважала, що каса й отой термінал — це одне й те ж. Очевидно, так катастрофічно помилялася не лише я, а й купа інших людей, які, почувши про поломку термінала, перебігли до іншої каси. Але тільки я одна виставила себе на посміховисько, мов невігласка та ще й істеричка.

Тільки я виставила себе на посміховисько

Мабуть, вигляд я мала такий собі. Бо хлопець, який стояв біля каси з несправним терміналом, запропонував мені розрахуватися перед ним.

Удома я пригадала історію про те, як один чоловік пожартував над російськомовною продавчинею:

— Дівчино, не дуріть діда. Які ж це сливки, коли я чудово бачу, що то вершки?

Тепер касирка із супермаркету тішитиметься, як вона "підколола" цілу чергу невігласів та ще й одну істеричку.

Зараз ви читаєте новину «Я — істеричка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

54

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода