Мовний закон має сприяти утвердженню української в усіх сферах суспільного життя. Увагу на покараннях акцентують вороги документу, які хочуть дискредитувати його. Роблять це прямо чи прикриваючись патріотизмом. Про це Gazeta.ua розповів співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.
"Ще про покарання говорять люди з певними комплексами, зациклені на розправах. Україна має рухатися в бік гуманізації покарань. Є фраза: "строгость российских законов смягчается необязательностью их исполнения". Я не хочу, щоб у нас домінував такий русскомірский комплекс - усе має бути суворо, усіх треба саджати. А водночас квітне корупція і необов'язковість виконання", - говорить Тарас Шамайда.
Маємо рухатися європейським шляхом. Штрафи, передбачені мовним законом, доволі високі.
"Української у сфері послуг стало більше. Особливо помітно в східних і південних регіонах. Кілька тижнів тому був у Краматорську ц Костянтинівці, заходив у кав'ярню, магазини. Раніше там рідко було чути українську, зараз усі продавці нею послуговуються. Багато клієнтів починають переходити на українську. Мета мовного закону досягатиметься поступово. У Латвії та Естонії досі триває процес дерусифікації, хоча вони впродовж 30 років нею займаються", - пояснює він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не дамо продати мову": під Радою мітингувальники побилися з правоохоронцями
Понад 90% порушень усувають люди на місцях. Коли споживач вимагає дотримання закону від працівника, менеджера чи держслужбовця, вони дослухаються.
"Буває, порушення принципово триває. Тоді звертаються до уповноваженого. Процедура перевірки може розтягнутися на кілька місяців. Правова система України ґрунтується на тому, що порушення потрібно довести. Зі слів ніхто нікого не покарає. Потрібні докази: фото, відео, документи. Якщо їх немає, це не свідчення слабкості уповноваженого. Коли доводять порушення – оголошують попередження. Вони вже з'явилися. Якщо впродовж року відбудеться порушення ще раз, то знову перевірятимуть. Після цього - штраф", - каже Тарас Шамайда.
Більше про мовний закон і становище української читайте в журналі "Країна" за 15 липня 2021 року.
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Керуючись Конституцією України ствердив, що єдиною державною мовою в Україні є українська, яку зобов'язаний знати кожен громадянин.
Українська мова стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав говорити нею під час виконання службових обов'язків представників органів державної влади, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян, медпрацівників.
2 
35413
Коментарі