Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Керуючись Конституцією України ствердив, що єдиною державною мовою в Україні є українська, якою зобов'язаний володіти кожен громадянин.
Українська мова стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав говорити нею при виконанні службових обов'язків представників органів державної влади, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян, медпрацівників тощо.
Для державних службовців та працівників органів влади було передбачено штрафи за відмову від спілкування українською мовою. За порушення законодавства працівниками сфери послуг штрафи були передбачені для компаній.
Українська стала обов'язковою у діловодстві, у сфері культури, в рекламі, під час проведення спортивних заходів, у написах і повідомленнях в транспорті, під час обслуговування пасажирів, на вивісках та дорожніх знаках, у науці поруч із англійською мовою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Руки геть від мови!" - люди прийшли під Раду (онлайн)
На основі закону було створено Національну комісію зі стандартів державної мови та посаду Уповноваженого із захисту державної мови.
Нині більшість положень мовного закону вступили у дію, однак існують і такі, що запрацюють пізніше. З вересня 2020 року використання української мови стане обов'язковим в усіх державних середніх школах, з січня 2021 року в обслуговуванні, інформації про товари та послуги, з липня 2021 під час проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, у книговидавництві.
У січні 2022-го україномовну версію будуть зобов'язані мати всеукраїнські газети та журнали. В липні 2022 року сайти компаній та користувацькі інтерфейси, також діятимуть штрафи за повторне порушення закону. У липні 2024 року українська стане обов'язковою у регіональній пресі, а квоти на загальнонаціональному ТБ і радіо зростуть з 75 до 90%, на місцевому телебаченні і радіо - до 80%.
Останньою, у січні 2030 року, почне діяти норма про проведення ЗНО лише українською мовою, виняток діятиме для іспитів з іноземних мов.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь закликав народних депутатів не підтримувати законопроєкт нардепа від "Слуги народу" Максима Бужанського про державну мову в освіті. Заявив, що законопроєкт спрямований на звуження сфери застосування української мови в освітньому процесі.
5 
1
Коментарі