"Щоб остаточно порвати з "русскім міром", Україна повинна перейти на латинку, - переконаний мовознавець Юрко Зелений. При бажанні цей перехід можна здійснити за десять років", - каже він.
"Другою мала б бути зміна ширини залізничної колії на європейський стандарт. Зараз у нас радянська ширина колії – 1520 міліметрів. В Європі колія вужча. Тому потяг з Києва до Москви пустити просто, а до Варшави – непросто. Їздять окремі вагони: вони змінюють свої колісні візки на кордоні. Це займає 2-4 години часу".
Як один з дієвих способів відійти від "русского міра" ви пропонуєте перевести українську мову на латинку. Як це зробити практично?
Діти засвоять її зі шкільною програмою. Буде в будь-якому разі перехідний період, коли функціонуватимуть дві абетки паралельно, але не більше десяти років. Кирилка просто тоді природно відімре. Це показує приклад Сербії. У них діяли паралельно кирилка і латинка. Там зараз молодше покоління і бізнес тримаються латинки, а кирилка підтримується тільки офіційними виданнями.
Багато хто боїться, що з переходом на латинку не зможемо читати першоджерел наших класиків.
Кожен класик писав різною абеткою. Франко – однією, Шевченко – іншою, а Котляревський – ще іншою. Всі їхні твори ми читаємо в сучасному трансліті. А копніть глибше – відкрийте Пересопницьке Євангеліє чи Слово о Полку Ігоревім. Ви не зможете їх прочитати.
Кажуть, кирилка – наше давнє письмо. Воно було принесене з Візантії і насаджене через попівство. Питомо наші письмена були. Їх біля десяти нараховують. На відміну від античного світу, у нас писали на корі дерева. Воно як не згоріло, то зогнило. Тому розшифрувати нашу давню систему писемності нема як. А за кирилку нам триматися немає підстав
Кажуть, кирилка – наше давнє письмо. Воно було принесене з Візантії і насаджене через попівство. Питомо наші письмена були. Їх біля десяти нараховують. На відміну від античного світу, у нас писали на корі дерева. Воно як не згоріло, то зогнило. Тому розшифрувати нашу давню систему писемності нема як. А за кирилку нам триматися немає підстав.
Чи може латинка стати перешкодою для українізації зросійщених українців? Через письмо вони можуть просто обрати для себе звичну кириличну російську.
Чомусь за 30 років існування незалежної України кирилка не допомогла якось українізувати цих людей. Так само кирилка не вберегла від навали чужослів'я, насамперед англійського – мерчандайзерів, гаджетів, луків, стрімів, оверсайзів, лайфхаків. Хоча мала бути, здавалося б, першою перепоною для поширення цих неологізмів. Відповідно – не в абетці справа.
Але поки ми перебуваємо в інформаційному кириличному полі, все російське і далі буде для нас своїм і зрозумілим. Словацька мова на слух дуже близька до західних говірок української мови. Але ми чомусь цікавимося життям Раші і не цікавимося, що словаки пишуть і думають про Україну. Перепона в тому, що словацьке письмо сприймається як іноземне, бо воно – латинкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не хочеш бути раша - не користуйся кирилицею" - мовознавець
Якби перейшли на латинку ще на початку 1990-х, то уникнули б АТО і окупації Криму. Відомо, що В'єтнам завжди протистояв Китаю. Мови у них однієї групи. У різні історичні періоди між країнами велися війни. Але В'єтнаму вдалося остаточно заявити світові про те, що він не належить до складу Китаю, лише коли перейшли на латинську абетку. А щодо України - у світі досі стійке сприйняття, якщо пишемо кирилицею, значить "рашен".
Як довго Ви самі послуговуєтеся латинкою?
Все життя. Мені пощастило, що мій тато був окупантом Чехословаччини. З малих років я кілька разів на рік перетинав кордон і в'їжджав з одного світу в другий. Інші написи, інші ліхтарі на вулицях, кращі дороги, інша культура. Все якось спокійніше, менше і затишніше.
Всі радіостанції в Польщі, Чехії і Румунії були набагато вільніші. Вони крутили рок-і поп-музику західних країн. Я виростав на ній. В Україну ми переїхали, коли мені було 13 років.
Які відчули зміни?
Знову совок. У школі чомусь вимагають, щоб ти коротко стригся. Навіть був скандал: мама сказала, що з мене солдата не буде робити, потім маму вздрючували на батьківських зборах. Я як біла ворона був у класі. Коли прийшов до школи у блакитних джинсах і жовтій майці, маму викликали в КДБ.
Але ще тоді я писав своє ім'я і прізвище латинськими літерами.
На сьогодні я досі себе в Україні вдома не відчуваю. Відчуваю, що я вернувся в якийсь уламок спотвореного Радянського Союзу. А приїжджаю в Польщу чи в Берлін, і розумію, що там я вдома.
Кирилкою користуюся тільки в офіційних документах.
Але абетка - лише одна зі складових євроінтеграції.
Звичайно. Другою мала б бути зміна ширини залізничної колії на європейський стандарт. Зараз у нас радянська ширина колії – 1520 міліметрів. В Європі колія вужча. Тому потяг з Києва до Москви пустити просто, а до Варшави – непросто. Їздять окремі вагони: вони змінюють свої колісні візки на кордоні. Це займає 2-4 години часу.
Якби за 27 років незалежності замінили ширину колій, то з Ростова-на-Дону російські танки просто так в центр Донецька уже було б не провезти. Їм би треба було б міняти колісні візки на вантажних платформах. Це малоймовірно. Бо перевантажувати з платформи на платформу танки – це втрата в часі, плюс це побачать засоби розвідки. А так вони просто закрили ті танки брезентом і приїхали в центр Донецька. Зміна колій – одне з питань оборонної доцільності.
В усіх країнах під час воєн відразу перешивалися колії залізничні і зміцнювався кордон. Кажуть – це великі гроші. Свобода і незалежність – це завжди великі гроші. Питання тільки в цінностях - ми тратимо на оборону і на незалежність, чи ми рахуємо тут бізнесову рентабельність і потім потрапляємо в рабство Москви
Як і зміцнення кордону.
Зараз у людей приватні садиби кращим муром оточені, ніж та ганебна стіна між Україною і Росією, яку зробив Яценюк. В усіх країнах під час воєн відразу перешивалися колії залізничні і зміцнювався кордон. Кажуть – це великі гроші. Свобода і незалежність – це завжди великі гроші. Питання тільки в цінностях - ми тратимо на оборону і на незалежність, чи ми рахуємо тут бізнесову рентабельність і потім потрапляємо в рабство Москви. Зрозуміло, що це все неможливо зробити одномоментно, але за 5 років після відкритого вторгнення Раші вже можна було б і почати це все перешивати.
Інтерв'ю з Юрком Зеленим читайте у наступному номері журналу Країна.
Через переведення української мови на латинку більшість українців можуть зробити вибір на користь російської, - вважає письменник Андрій Кокотюха. Проти української латинки виступає і письменниця Лариса Ніцой. Вважає, що відмовившись від кирилиці Україна втратить свою давню писемність і історію. Їх підтримує глава Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
3 
1
Коментарі
8