Уранці 5 червня до будинку N118а на вул. Тарнавського у Львові збіглися мешканці навколишніх домів. Намагалися врятувати 19-річного Володимира Раєвського з квартири N17. Хлопець лежав на підлозі. Із грудей стирчав ніж.
— О восьмій годині вийшли на вулицю, а під домом — "швидка", прокуратура, міліція, — згадує 54-річний Анатолій Калеников, який мешкає на третьому поверсі. — "Біда в сімнадцятій квартирі" — кажуть. Ми знали, що там хворіла жінка. Аж тут тіло малого виносять.
Родина жила на четвертому поверсі. Переїхали три роки тому. Марина Раєвська, 50 років, працювала касиром у торговому центрі "Метро" на вул. Городоцькій. Чоловік Сергій, 48 років, — менеджером у рекламному бізнесі. Та через пияцтво часто лишався без роботи, лаявся з дружиною. Володимир був єдиною дитиною.
Жінка хворіла на рак. У ніч на 5 червня вона померла. Зранку Володимир побачив тіло матері. Перелякався, схопив ножа на кухні й щосили увігнав собі в груди. Попав у серце. Бабуся, яка приїхала в гості, зателефонувала до лікарні, здійняла галас, однак медики не врятували хлопця.
— Володю ще брали на вскритіє, — каже сусідка Богдана Горгота, 61 рік. — Його поховали пізніше, ніж Марину. Відспівували біля каплички. Він дуже перейнявся смертю мами. Крім неї, ні на кого не міг надіятися. Був у житті невдахою. Після школи кудись вступав, та не вступив. У дворі ні з ким не дружив, тримався осторонь. Але був вихованим. Завжди привітається, усміхнеться.
Колишні однокласники кажуть, що Володимир був тихим і спокійним.
— Прийшов до нас десь в класі п"ятому-шостому, — згадує однокласниця 19-річна Соломія Фаріон. — Завжди щось собі конструював, літачки якісь робив, у суперечки не вникав. А малював гарно! Хлопці часто глузували з нього, ображали. Його мама до школи приходила скаржитися.
2 
35413
Коментарі