Минулого вівторка військовий суд Житомирського гарнізону розглядав справу 19-річного Віталія Січевського. Через бійку в армії він залишився без селезінки. Хлопець вимагає покарати колишнього однополчанина Миколу Паламарчука, 18 років. Судова тяганина триває два місяці.
— Зараз на суді вигадують таке, що й у голову не вкладається, — каже Січевський перед засіданням. — Ніби я впав сам, коли тікав із частини, й ніхто в цьому не винен.
Віталій родом із райцентру Світловодськ Кіровоградської області. Його 44-річний батько Олександр Миколайович працює водієм маршрутки, мати Людмила Миколаївна, 39 років, — продавчиня магазину. Має на рік молодшу сестру Оксану. Хлопець хотів бути офіцером, тому після закінчення профтехучилища вступив до Полтавського військового інституту зв"язку.
— Першу сесію завалив і пішов до армії, — каже він.
Служив Віталій у селищі Вакулинці під Полтавою. Згодом його перевели до частини А0707 окремого батальйону радіоелектронного зв"язку генерального штабу Збройних сил України, що в райцентрі Гайсин на Вінниччині. Січевський був найстаршим солдатом. Йому доручали проводити вечірню перекличку, слідкувати за молодшими.
— Увечері 30 серпня ми ходили на вечірню прогулянку, — згадує Віталій. — Усі співали стройові пісні, а Коля мовчав. Я зробив йому зауваження. Увечері підійшов розібратися, а він мене влупив у живіт. Під ребром зліва заболіло.
Молодший сержант Дмитро Дітлашок бачив бійку, однак командирові не доповів.
— Не надав цьому значення, — пояснює сержант на суді. — Як вони розійшлися — не бачив, бо пішов напитися води.
Наступного дня біль не минув. Січевський думав, що отруївся. Випив чотири таблетки. А ввечері знову побився з Паламарчуком.
Лікарі сказали: якби приїхав на годину пізніше, не вижив би
— Курив. Підсів Паламарчук із рядовим Клімчуком. Коля кинув бичок повз урну. Я шарпнув його за ліву руку — щоб прибрав. У відповідь він знову поліз битися, — каже Віталій.
Після бійки хлопець звернувся до медичної частини. У ніч на 1 вересня у військовому шпиталі йому вирізали селезінку.
— Лікарі сказали: якби приїхав на годину пізніше, не вижив би, — розводить руками Олександр Миколайович, батько Віталія. — У нього був розрив селезінки і внутрішня кровотеча. Син втратив два літри крові.
У шпиталі солдат пролежав до дембеля — 16 жовтня. Потім подав заяву до суду.
— Командування військової частини не раз намагалося приховати злочин, — говорить заступник прокурора гарнізону Іван Клем"юк. — Постійно вмовляли солдатів не розповідати правди, говорити, що постраждалий впав зі сходів. Згодом створили версію, що Січевський звалився з паркану, коли перелазив його.
У частині провели внутрішнє розслідування. Офіцери запевняють, що Віталій стрибав через паркан, коли тікав у самоволку. Саме тому й покалічився. У суді майор продемонстрував розірваний шнурок.
— Та я його порвав за два тижні до цієї історії! — вигукує Січевський.
Він хоче, щоб Паламарчука покарали, а військова частина виплатила 40 тис. грн страховки.
— Нам жодної копійки не виплатили, — обурюється мати Віталія.
Микола Паламарчук запевняє, що бійки не було.
Йому загрожує до п"яти років в"язниці. Однак суддя рішення не приймає. Наступне засідання відбудеться 18 грудня.
Коментарі