У місті Біла Церква на Київщині в погребі 9-поверхового будинку знайшли труп немовляти.
Сім'я купила квартиру на першому поверсі два місяці тому. На початку жовтня почали робити ремонт. Коли прибирали, у погребі наткнулися на целофановий пакет із тілом. Він був присипаний землею. Раніше тут жила Зоя Коробко із донькою Дариною.
Будинок розташований на вул. Леваневського, 65. Трикімнатне помешкання №36 — у другому під'їзді. Вікна завішені білою тканиною. Квартира замкнена. Перед дверима лежать кілька розпакованих рулонів шпалер. У сусідній квартирі живе Микола Пільганчук, 60 років.
— Два тижні тому знайшли той труп. Уночі приїхала міліція. Нових власників не було. То вони в мене тут сиділи. Повиносили все з погребу, забрали і той пакет із трупом. Усіх тут у домі опитували, чи хто щось бачив. Я лічно без поняття звідки та дитина взялася. Підкинути з вулиці ніхто не міг. Вхід у погреб на балконі у квартирі. Але ж він засклений, а знизу ніхто зайти більше не може, крім тих, хто там живе. Раніше в погребі не було перестєнок. Ми ще із старим хазяїном, Зоїним батьком, перемурували стіну, щоб не мішатися один до одного. Там ми обично тримаємо картоплю, закрутки, якісь непотрібні вєщі. То сусід, напевно, захотів углубитися і викопав труп, — розповідає Микола Петрович.
Зі старими господарями пенсіонер добре знайомий, конфліктів із ними ніколи не мав.
— У них три кімнати. Раніше ще жили батьки Зої. Вони померли і дотепер там були тільки вона із дочкою Дашкою. Їй десь років 20, а жінці біля 40. Вони до мене нічого не мали, і я до них так само. Дашка — худюща. Якби забеременіла, було б видно, а то не бачив живота. Зойка трохи в тілі. Може, вона родила. Але гадати не хочу. А оце 1 вересня з'їхали. Бачу: чужі люди вже приїжджають. В основному по вечорах. Свердлили, мурували. Я до них не заходив. Як звати, не знаю.
Нові власники квартири після знахідки до помешкання приїжджають рідко.
— Десь після шостої можуть появитися. Раніше не бувають. Із журналістами вони не говорять. Налякалися і не хочуть щось сказати не те, — продовжує Микола Петрович.
Біля під'їзду на лавці сидять двоє літніх жінок. Про старих власників квартири розповідають, що були спокійні люди.
— Зоя в магазині робила, а дочка її поступила в якесь училище. Хороші. Не чула, щоб вони розгільдяйствували. Пам'ятаю ще й маму Зої. Вона получила цю квартиру, тоді коли і я, на початку 1980-х, — говорить одна із жінок. Називатися не хоче.
Розповідають, що до власниці квартири підселився чоловік.
— Він молодший від неї. Прийняла його жити. Які в них отношенія були, не знаю. А Даша чоловіка не мала. Куди вони виїхали, не казали. Я все літо була на дачі. Коли вернулася, а люди вже балакають, що знайшли труп у погребі. Страшно було подумати, що живемо в домі, а під ним гниє дитя. А цих нових хазяїв ще й ні разу не бачила.
До будинку прямує 62-річна Світлана Яківна. Пригадує, що в колишньої хазяйки квартири почав рости живіт.
— Я була подумала, чи не бєрємєнна Зоя, але ж питати не буду. Вона почала вдягати такий широкий одяг, а потім ніби знову похудала. Може, то її дитина. Ухажор у неї був. Усі сусіди говорили в под'єзді, шо молодого парня найшла, — голосно говорить Світлана Яківна й підсідає до двох сусідок.
У міліції опитують свідків і проводять аналізи ДНК жінок, що живуть поряд.
— У міліцію звернувся новий власник квартири. Правоохоронці виявили тіло немовляти. Людей, які його знайшли, ми не підозрюємо. Бо дитина пролежала в землі близько шести місяців. Вони купили цю квартиру пізніше. Головними підозрюваними лишаються мати і дочка, які тут жили. Якщо чиюсь вину буде доведено, то загрожує до п'яти років ув'язнення. Зараз встановлюється, яким чином померло немовля: чи його вбили, чи народилося мертвим, — пояснює керівник прес-служби МВС в Київській області Микола Жукович.
Зоя Коробко свою провину заперечує. Її не затримували. Редакції зв'язатися з нею не вдалося — на телефонні дзвінки не відповідає.
Коментарі
1