Колектори активізувалися в Україні після економічної кризи 2008–2009 років. Відтоді уряд не може вирішити питання щодо законності їх діяльності, говорить керівник юридичної фірми 38-річний Дмитро Касьяненко.
Де колектори беруть базу боржників?
— Найчастіше клієнтські бази продають банки. Також при заповненні будь-яких анкет, де вказуємо особисті дані, ми фактично даємо згоду на їх передачу третім особам. Різні установи цим користуються.
Є колектори-шахраї, які залякують колишніх позичальників боргами. Де вони беруть дані людей?
— Теж перекуповують. Або мають домовленість із працівниками установ, які скидають їм телефони та номери особистих договорів. Колектори-шахраї, як правило, залякують залишками боргу за взяту позику. Випитують дані карток, аби красти з них гроші. Буває, надсилають підроблені рішення суду щодо заборгованості. Пропонують перевести потрібну суму на вказаний рахунок, аби вирішити питання. Це — шахрайство. У подібних ситуаціях треба дзвонити на гарячу лінію банку і все з'ясовувати.
Як захиститися від колекторів?
— Насамперед слід розуміти, що жоден законодавчий акт не регулює їх діяльність. Вимагати виконання договору в письмовій формі може банк або інша фінансова установа. А також державний або приватний виконавець за наявності рішення суду про стягнення заборгованості в рамках виконавчого провадження.
Що робити, коли колектори приходять додому до боржників? Намагаються їх виселити.
— Викликати поліцію. Казати, аби вони представилися і пояснили, чому прийшли, на підставі якого закону діють. Зняти це на відео й передати слідчим. Якщо телефонують і погрожують — робити записи дзвінків. Усе це стане підставою для відкриття кримінального провадження про вимагання.
Як врятувати іпотечну нерухомість, аби її не виставили на аукціон?
— Аукціон може відбуватися лише в рамках виконавчого провадження. Якщо без нього, то процедуру слід оскаржувати в суді та Міністерстві юстиції. Виграти такі справи реально. Як правило, їх розглядають від одного до чотирьох років.
Коментарі