Справили дев'ятини за жителем Пальчиківки Полтавського району 66-річним Григорієм Луговим. Був водієм карети швидкої допомоги при сільській амбулаторії. Його не стало 2 квітня, мав інсульт та інфаркт.
Напередодні йому стало стало зле. Лікарі відвезли до Полтавської обласної клінічної лікарні. Вночі зробили шунтування серця. Після обіду чоловік помер у реанімації.
— Йому часто бувало погано, мав проблеми з тиском. Наш останній спільний виїзд на виклик відбувся 27 лютого. Згодом у Григорія Григоровича погіршилося здоров'я, на роботу не вийшов. Востаннє зустрілися, коли я вже приїхала на виклик до нього, — говорить 40-річна Наталія Михальова, медична сестра швидкої допомоги в Пальчиківській амбулаторії.
Григорій Луговий п'ять років працював водієм "швидкої".
— Взимку машина не раз застрягала в снігу. Він ніколи не чекав чиєїсь допомоги. Брав лопату й починав розчищати дорогу, знав, що їдемо на виклик, гаяти час не можна, — додає Михальова.
Григорій Григорович цікавився автомобілями, вмів їх лагодити.
— Мій чоловік мав золоті руки. Міг працювати з металом і деревом, мав спеціальні станки. Був гарним зварювальником, — каже 61-річна Наталія Лугова, дружина покійного. — Ми познайомилися в Пальчиківці. Тоді я працювала на залізниці, він влаштувався монтером шляхів і водієм. Був спокійний, добрий, вродливий, мав багато друзів. Його поважали. На жаль, багато хворів. Перший інсульт стався 2001 року, з того часу в мозку залишилася кіста. Воно й не дивно, бо був ліквідатором на Чорнобильській електростанції. Там здоров'я і втратив. Останніми його словами були "Я тебе кохаю", — згадує Наталія Володимирівна.
Григорія Лугового поховали 3 квітня на кладовищі в Пальчиківці поряд із могилою тещі. Поминальний обід відбули в орендованому сільському приміщенні, страви замовили в підприємців із міста Решетилівка. Дев'ять днів відбули вдома, прийшли 14 людей.
3 
Коментарі