Субота, 28 вересня 2019 14:50

"Самостійно обираємо освітні програми, які підходять нашим дітям"

Автор: Людмила ГЕРАСИМЧУК
  Алла Коваленко: ” Колектив омолодився. А з молодими легко працювати”
Алла Коваленко: ” Колектив омолодився. А з молодими легко працювати”

У Дашеві Іллінецького району 56 років працює навчально-реабілітаційний центр. Там здобувають дошкільну та середню освіту діти з особливими освітніми потребами.

Заклад очолює 45-річна Алла Коваленко. Із нею говоримо про особливості роботи в центрі, основні досягнення та проблеми.

— Зі зміною назви закладу (раніше це була школа-інтернат. — Газета) змінився і підхід до навчально-виховного процесу. Хоча ми продовжуємо працювати за програмою і штатом школи-інтернату, — розповідає Алла Леонідівна. — Впевнено можу сказати, що в нас діти не готуються до життя, а повноцінно живуть.

Насамперед забезпечуємо безпеку дитини. Потім — саморозвиток, самореалізацію, самопізнання та освіту.

Багато наших діток мали комплекс меншовартості. У їхніх головах засіла думка, що вони не такі, як інші, й не можуть прагнути жити краще. Довелося докласти чимало зусиль, аби винищити такі переконання. Адже якщо дитині комфортно, то вона почуває себе особистістю.

Чим ваш заклад відрізняється від інших такого спрямування?

— У нас успішно працює проект "Зелена школа". Вже два роки як облаштували компостну яму. Сортуємо сміття: органіка, макулатура, пластик, тверді побутові відходи. Не палимо листя.

Один раз на два роки беремо участь у конкурсі поробок. Раніше возили різні букети зі штучних матеріалів чи щось подібне. Показували глядачам вироби, що не є практичними і шкідливі для навколишнього середовища.

Демонстрували, що 60% небезпечних викидів потрапляє у повітря внаслідок діяльності підприємств легкої промисловості. Тому організували повторну переробку текстильних виробів. Із старих джинсів шиємо сумки. Із шерстяних спідниць, які знайшли на горищі, виходять класні фартухи в їдальню та на уроки трудового навчання. Зі шматків тканини — крісла.

Дорослі помиляються, коли змушують дітей щось робити, а не роблять це самі. Тому все в центрі відбувається спільно. Якщо вирішили створити клумбу, то робить її вчителька разом із дітьми. Якщо у школі "Олімпійський тиждень", то крос біжать усі. На перервах у теніс грають і вчителі, і вихованці.

Щоб показати іншим, як живемо, створили сторінку у "Фейсбуці" "Дашівський навчально-реабілітаційний центр". Висвітлюємо на ній всі наші заходи.

Підтримує селищна рада. Завжди запрошують брати участь у різних святах. Цьогоріч до Дня вишиванки ми організували флешмоб у центрі Дашева.

У селищі є станція юних техніків. Всі наші діти займаються там безкоштовно.

Важко було педагогам зорієнтуватися в нових умовах роботи?

— Мені пощастило з колективом. Однією з моїх принципових вимог є спеціальна освіта. Всі, хто приходить працювати сюди, розуміють, що діти тут — з особливими освітніми потребами. Майже всі фахівці вже мають або отримують другу вищу освіту. Нині восьмеро людей навчаються.

Колектив омолодився. А з молодими легко працювати. Вони вільні в думках, ідеях. Я повністю довіряю колегам. Ніколи не втручаюсь у творчий процес.

Як проходить день у центрі?

— О 7:00 підйом. Далі — зарядка, сніданок. Хвилин 15 ідуть на прибирання території. У дітей повинна бути звичка доглядати те місце, де живуть. О 8:30 починаються уроки. Після третього — полуденок. У другій половині дня працюють гуртки. Кожен тиждень має якесь інформаційне наповнення.

Більшість дітей живуть тут. А місцеві на ніч повинні повертатися додому. Вони не залишаються на вечерю. Так вимагає закон — для того, щоб піднімати батьківську відповідальність. Окремі батьки йшли на це дуже важко. Бо їм вигідно, аби діти жили деінде, а вони отримували на них гроші. Соціальні служби ведуть роз'яснювальну роботу з ­такими.

На канікулах дітей у закладі немає. Держава фінансує літнє оздоровлення. Два роки поспіль наші вихованці відпочивали на березі моря.

Як підтримуєте зв'язок із батьками?

— Ми на постійному зв'язку. Навіть мій номер телефону мають батьки, які цікавляться своїми дітьми. Є чудові, які цінують нашу роботу. Та є й такі, яким це не треба.

Діти б'ються між собою?

— Вони весь час на очах. Намагаємося контролювати. Звичайно, можуть посперечатися. Але випадків булінгу не було.

Як готуєте дітей до дорослого життя, до ведення побуту?

— Зараз самостійно обираємо освітні програми, які підходять нашим дітям. Учні вивчають квітникарство, столярну та швейну майстерність. Ці профілі залишимо. Вони в майбутньому можуть дати дітям досить непоганий шматок хліба.

Є соціально-побутове орієнтування, але воно не настільки охоплює адаптацію, як хотілося б. Тому зараз власними силами готуємо клас, де діти вивчатимуть обслуговувальну працю. Вже підвели воду, провели каналізацію. Закуповуємо все необхідне для навчання дівчаток сервіруванню святкового столу, вмінню приймати гостей. Із часом хочемо придбати перукарське крісло. Ідей багато. Втілюємо їх у життя. Налагоджуємо співпрацю з освітніми громадськими організаціями. Віримо, що вона допоможе надати ширший спектр послуг вихованцям центру.

102 дитини навчаються у Дашівському навчально-реабілітаційному центрі

Зараз ви читаєте новину «"Самостійно обираємо освітні програми, які підходять нашим дітям"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Найбільше читають