Ексклюзиви
Субота, 28 вересня 2019 14:40

"Хотіли перейти огорожу, але отримували слабкий удар струмом"

Автор: Ірина МАМРИГА
  Вівці романівської породи пасуться біля будинку гайсинчанина Юрія Любенка
Вівці романівської породи пасуться біля будинку гайсинчанина Юрія Любенка

— Чотири роки тому вирішив купити живого барана на шашлик. Придбав, а різати стало шкода. Назвав Бешею і вирішив тримати в обійсті покійної бабусі. Аби барану було не так самотньо, купив ще й вівцю. Вони й розплодилися, — говорить гайсинчанин Юрій Любенко, 35 років.

Тримає 11 овець романівської породи на подвір'ї свого будинку в Гайсині, на вул. Південній. Розповідає про особливості догляду за цими тваринами.

— Ні я, ні мої батьки господарства раніше не тримали, — чоловік проводить на задній двір дому, де пасуться вівці. Всі безрогі, чорноголові, з сірим довгим руном. — Колись у бабусі були кури, але я їх не доглядав. Вирощування баранів — новий для мене досвід.

Тварини невибагливі в їжі, додає господар.

— Харчуються кукурудзою, ячменем, люцерною. Узимку — сіном, — веде далі Юрій. — Пшениці раджу не давати, бо вона для них занадто важка. Пасуться вони у дворі. Буває через діри у паркані перелазять на територію закинутих складів військторгу. Там багато трави.

Трапляється, що виходять і на вулицю. Тоді сусіди сердяться. Ночують тварини в сараї. Морозів не бояться — через густе руно.

Юрій Любенко стриже овець наприкінці кожної весни. Тоді влітку їм не спекотно.

— Вовну викидаю, бо заготівельники приймають оптом і перевагу надають асканійській породі. Молоко теж ніхто не здоює, все йде на відгодівлю ягнят. А от різати баранів уже почав. Намагаюся до них не звикати і більше нікому не даю імен.

Три роки вирощував овець на дачі за 25 кілометрів від райцентру гайсинчанин Сергій Іванович, 50 років. Прізвища не називає.

— Дача розташована неблизько від міста, то для охорони отари придбав спеціальний пристрій — електропастух, — каже господар. — Це спеціальна огорожа, призначена для випасання худоби й птиці. Встановлював її на пасовищі, й вівці вже знали: підходити до дроту зась. Спершу, звісно, хотіли перейти огорожу, але отримували слабкий удар струмом. А через кілька діб у них виробився умовний рефлекс боязні дотику до огорожі. Коли ж на всій площі пасовища з'їдали траву, то переміщував електропастуха на нове місце.

Чоловік приїздив на дачу двічі на тиждень. Контролював, аби в тварин були чиста вода, сіль, зерно.

— Даремно овець називають тупими. Це навпаки дуже розумні тварини, — додає Сергій Іванович. — На ночівлю й у дощ ховаються в укриття. Навіть без електричної огорожі далеко від домівки ніколи не підуть.

Чоловік стриг овець двічі на рік — навесні й улітку. Ягнятам робив щеплення від дизентерії, дорослим тваринам — від шкірних хвороб.

— За рік барана можна вже різати, — стверджує. — Досягають ваги у 50–70 кілограмів. У мене були дві породи овець — асканійська тонкорунна й романівська. Асканійські вівці крупніші і вовна краща, зате романівські витриваліші. Для приплоду позичав баранів відповідних порід у знайомого.

Нещодавно чоловік продав усіх тварин фермерам із Хмельницької області. Тепер планує зайнятись іншою справою.

На сайті OLX дорослий баран романівської породи коштує від 2 до 2,5 тис. грн, вівця — від 2,5 тис. грн.

Баранину маринують у вині

Баранину для шашлику найкраще маринувати в сухому червоному вині, радить гайсинчанин Сергій Іванович.

— Спочатку потрібно ретельно очистити м'ясо від сухожиль і плівок, нарізати невеликими шматками. Солимо й переминаємо баранину, щоб пустила сік, додаємо чорний мелений перець і цибулю, нарізану кільцями. Далі заливаємо м'ясо вином. На кілограм беремо 150 грамів. Маринуватися залишаємо на годину. У процесі смаження не забувайте перевертати шампури й поливати шашлик маринадом, наполовину розведеним водою.

Зараз ви читаєте новину «"Хотіли перейти огорожу, але отримували слабкий удар струмом"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Найбільше читають