— Фридайвінгом (підводне плавання із затримкою дихання. — Газета) захопився влітку торік. До цього понад 10 років займався підводним полюванням. Там є мета — знайти рибу і підстрелити її. У фридайвінгу головне — розслабитися, пірнути та досягнути найбільшої глибини, — розповідає Ілля ЧОРНИЙ, 39 років.
Уперше занурився 2015 року, коли жив у Дніпрі. Там пірнав на глибину 15–17 м, бо більшої в річці не знаходив. Коли почав займатися професійно, тренувався в затоплених кар'єрах. Там досягав 25–30 м.
— У Києві є школа фридайвінгу. Викладає чемпіон світу з цього виду та національний рекордсмен українець Олександр Бубенчиков. Я закінчив повних три курси, відповідно до програми підготовки фридайверів школи Умберто Пеліццарі, Апное Акедемі (Італія). Навчання тривало з початку літа по жовтень. Пройшов сертифікацію.
Займався на Соколовському глибинному кар'єрі на Житомирщині. Він завглибшки до 100 метрів. Проходив курси на Червоному морі в Дахабі в Єгипті. Там розташована Блу Холл (підводна вертикальна печера глибиною 130 м. — Газета). Це Мекка для фридайверів і дайверів. Але й загинуло там найбільше спортсменів.
Світовий рекорд у зануренні в глибину в ластах — 130 метрів, рекорд України — 95 метрів — належить Олександру Бубенчикову.
У жовтні торік я вперше пірнув на 40 метрів. Коли пірнаєш, то з кожними наступними 10 метрами тиск збільшується на одну атмосферу. Багато хто починає займатися у 40–50 років. Тоді людина стає спокійніша, їй легше розслаблятися.
Фридайвери пірнають уздовж троса, до якого прив'язаний вантаж вагою 10 кілограмів. Трос розмічений через кожні 5 метрів — щоб контролювати глибину.
Завдання полягає в тому, щоб максимально розслабитися та витрачати якомога менше кисню. Коли ти розслаблений ментально та фізично, ні про що не думаєш, лише контролюєш компенсацію тиску води. Коли людина занурюється, включається пірнальний рефлекс. Він складається з декількох факторів. Один із них — брадикардія, уповільнення серцевих скорочень до 35–40 за хвилину. У професіоналів — до 20 ударів. Норма становить 60–80 за хвилину.
На глибині 10 метрів легені зменшуються вдвічі. На 20 метрах — утричі. Коли спортсмен досяг максимальної глибини, починає підійматися. Повітря в легенях допомагає. Останні 10 метрів до поверхні — найкритичніші. Може не вистачити кисню. Трапляється, непритомніють. Тому потрібно завжди занурюватися в парі. На глибині 10 метрів напарник зустрічає та супроводжує до поверхні. Коли після занурення відновлюєш дихання, радієш, що піднявся живий.
Пам'ятаю, тренувалися влітку торік під Вінницею. В кар'єрі знайшов потопельника. Коли приїхали рятувальники, не змогли витягнути тіло, бо було на глибині 20 метрів. Мені з колегою довелося діставати.
Зараз читаю курси з компенсації тиску при глибоких зануреннях для підводних мисливців і пірнальників-любителів. У травні цього року повернувся з Дахабу. Там досяг свого рекорду — 45 метрів. Вважаю, це проміжний результат. Підтримую дружбу та спілкування з підводними мисливцями Запоріжжя й Дніпра. Від них і прийшов перший запит на семінар з компенсації тиску при глибоких пірнаннях. На початку червня провів перший захід. 29 та 30 червня проведу ще один. Потім — 14 липня. Тренуємося на кар'єрі в П'ятихатках Дніпропетровської області.
Хочу популяризувати та розповідати українцям про фридайвінг як здоровий спосіб життя та шлях до розуміння себе й цінності життя. Можливо, так ми відкриємо ще одного чемпіона України чи світу.
Любить читати історичні романи Юрія Мушкетика
Ілля Чорний народився 6 січня 1980 року в Казахстані. Батько — українець, мама — росіянка.
— Коли мені було 4 роки, сім'я переїхала до Немирова. 1994 року вступив до Гайсинського медичного училища. 1998-го — до Вінницького політехнічного інституту, на факультет радіоелектроніки, спеціальність — біотехнологічні системи. Далі здобув вищу економічну освіту.
Працював у Дніпрі, у фармацевтичній компанії "БаДМ", займався державними закупівлями. Після народження доньки сім'я переїхала до Вінниці.
— Маю дружину Тетяну, 32 роки, та 4-річну доньку Софію. Хобі — підводне полювання та книжки. Останньою прочитав "Психотехнології змінених станів свідомості" Володимира Козлова. Ще люблю читати історичні романи Юрія Мушкетика.
8 
Коментарі