Увечері минулого вівторка в Києві проводжали Національну параолімпійську команду на літні Параолімпійські ігри в Пекіні. Учасників змагання збирався провести президент, але поїхав у західні області контролювати ліквідацію наслідків повені. Замість нього із запізненням на 1,5 год. з"явилася прем"єр-міністр Юлія Тимошенко, 47 років.
Перед початком урочистостей біля пам"ятника-музею "Київська фортеця" встановлюють металошукачі. Приїздить кілька десятків міліціонерів зі спецпідрозділу "Барс". Правоохоронці із собаками обшукують територію. Поступово на площі перед сценою збирається більш як тисяча людей. На спеціальних машинах для інвалідів привозять параолімпійців.
— Ми ще тренуватимемося до кінця цього місяця, — розповідає "ГПУ" фехтувальник Андрій Комар. Кладе руки на колеса свого інвалідного візка. — 30 серпня полетимо в Пекін. Для нас змагання розпочинаються аж у середині вересня. Наша команда одна з найсильніших у світі. Надіюсь, що медалей привеземо не менше, ніж із Олімпіади в Афінах чотири роки тому.
2004-го національна параолімпійська збірна була представлена 88 учасниками, які змагалися у дев"яти видах спорту. Вибороли 24 золотих, 12 срібних і 19 бронзових медалей. Це — шостий результат із-поміж країн-учасників.
Навпроти сцени облаштовують окремі місця для високопосадовців. Там сідають міністр економіки Богдан Данилишин, міністр палива та енергетики Юрій Продан, міністр праці й соціальної політики Людмила Денісова. Приїжджає голова Федерації футболу Григорій Суркіс. Міністр у справах сім"ї, молоді та спорту Юрій Павленко, йде зустрічати Юлію Тимошенко. Пояснює, що вона летить із Чернівецької області — тому запізнюється.
Прем"єрка сидить на передньому сидінні біля водія. На колінах — течка з паперами. Вона їх переглядає. Перед виходом з авто витирає долоні серветкою.
Прем"єрка затискає її між колінами й притримує течкою. Кокетливо усміхається
— Привіт, Юро! — тисне Павленкові руку. — Ну що, я не дуже запізнилася?
Той усміхається. Від Тимошенко чути сильний запах солодких парфумів. Вона швидко йде в ложу до урядовців.
На сцену виходить 125 параолімпійців. Їм плескають. Тимошенко теж аплодує і махає їм рукою. Голові Кабміну приносять текст виступу. Тим часом на двох великих екранах біля сцени транслюють вітання Віктора Ющенка. На маленькому екрані збоку йде сурдопереклад.
— Ми вами пишаємося, — каже президент. — Ми вболіваємо за вас і чекаємо вашого повернення з найвищими нагородами. У добру путь!
Прем"єр уважно слухає виступ глави держави. Потім проглядає свій виступ. Її кличуть до слова. Тимошенко бере темно-зелену течку й виходить на сцену. Починає говорити, але мікрофон не працює. Вона постукує по ньому і стинає плечима. Приносять інший.
— Я знаю, наскільки важко бути спортсменом. Скільки труда треба для цього кожен день. Але коли ми будемо дивитися на вас, то бачитимемо легкість, з якою ви досягаєте результатів, — каже вона.
Сильний вітер трохи задирає Тимошенко спідницю. Присутні починають усміхатися. Прем"єрка затискає її між колінами й притримує течкою. Кокетливо усміхається.
Обіцяє підвищити нагороди за призові місця для параолімпійців до 700 тис. грн за золоту медаль, 500 тис. грн за срібну і 350 тис. грн — за бронзову. Так само винагороджують спортсменів-олімпійців.
— Так що везіть якомога більше медалей. Ми готові до цього, — каже прем"єр.
Ведучий запрошує до виступу Юрія Павленка. Той швидко виймає з кишень піджака два мобільні телефони, кидає їх на землю і біжить на сцену.
— Це чесно, коли параолімпійські нагороди прирівнюються до олімпійських. Так має бути, — говорить міністр.
Тимошенко йде до свого місця. Усі високопосадовці встають.
— Юлія Володимирівна, все було нормально, — говорять наввипередки.
— Сідайте, будь ласка. Розслабтеся. Віддихаємо! — повертає до них голову Тимошенко. Сідає і дивиться концерт.
8 
35413
Коментарі