26 лютого на майдані Незалежності в Києві провели Марш солідарності з кримськотатарським народом.
Цього дня відзначають День опору Криму російській окупації. Три роки тому на півострові перед будівлею парламенту відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Наступного дня Росія захопила Крим.
Близько 14:00 люди з алеї Героїв Небесної сотні рушають до вул. Шовковичної. Несуть портрети кримських політв'язнів і тих, хто зник і загинув під час окупації. Далі через вул. Грушевського — до Європейської площі та майдану Незалежності.
— Не думайте, що Путін переміг. Крим повернеться в Україну, — каже на мітингу голова Меджлісу кримськотатарського народу 59-річний Рефат Чубаров. — Несприйняття окупантів на півострові буває дуже сильним. Та щоб протидія була масова, важливі індивідуальні виступи. Люди підживлюються подвигами інших. Навіть якщо комусь здається, що смерті Решата Аметова (вбитий у перші дні окупації. Вийшов на одноосібний протест, його затримали і закатували. — ГПУ) можна було уникнути. Його вчинок когось утримав від паніки, страху, бажання служити окупантам.
Люди в Криму не за власною волею опинилися в цій ситуації. Мають продовжувати жити й працювати, забезпечувати родини. Але не зміцнювати окупантів. Не йти у сферу управління, не обиратися на виборах. Не підтримувати владу публічно. Неспівпраця з окупантами — вже опір. Ми напередодні великої, жорстокої битви навколо Криму. Не воєнної. Кожна зі сторін готується до того, щоб із цієї сутички вийти переможцем. Питання в тому, чи готується Україна.
— Українська влада не робить усього можливого — ні для повернення півострова, ні для покращення життя людей там, — каже координатор Кримської правозахисної групи 29-річна Ольга Скрипник.
— Так, за агресію відповідальна Росія. Але є дещо і в компетенції України. Варто негайно розробити новий закон про економічні відносини з Кримом. Скасувати ганебні обмеження перевезень товарів, коли йдеться про особисті речі. Люди не можуть забрати мікрохвильовку, посуд. Щодня на адмінкордоні — конфлікти. Все це викликає у кримчан негатив до України. Люди з окупованих територій стали громадянами другого сорту.
У влади немає стратегії повернення Криму. Бракує координації, зокрема, з визволення політв'язнів. Ми не раз пропонували створити такий орган при МЗС або Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій. За чинними законами можна зробити багато хорошого. Але прописані норми не діють, бо Мінфін не дає на них коштів.
На міжнародному рівні Україні варто бути активнішою. Окупація Криму — проблема безпеки щонайменше в Європі. Слід добиватися посилення санкцій проти Росії. Відпрацювати нові механізми для притягнення її до відповідальності. Пропонувати нові платформи і формати переговорів. Ми не використовуємо потенціал міжнародних правозахисних організацій. Є багато свідчень агресії й військових злочинів Росії. Але Генпрокуратура навіть не подала відповідного документа до Міжнародного кримінального суду.
Міжнародні судові рішення мають змусити Росію не лише піти з Криму, а й відповісти за наслідки окупації в цілому і за кожного політв'язня окремо.














Коментарі
1