пʼятниця, 24 січня 2014 07:00

"Мы не хотим новую власть — мы хотим новую страну"

Автор: ФОТО: REUTERS
  Бійці ”Беркуту” фотографуються на тлі згорілих автобусів 22 січня. Близько 13.00 силовики пішли в наступ та відтіснили учасників спротиву із вулиці Грушевського у столиці до Європейської площі
Бійці ”Беркуту” фотографуються на тлі згорілих автобусів 22 січня. Близько 13.00 силовики пішли в наступ та відтіснили учасників спротиву із вулиці Грушевського у столиці до Європейської площі

— Нах..й вы тут стоите? Идите домой, — повнощокий лейтенант відганяє двох літніх жінок від шеренги солдатів Внутрішніх військ близько 21.00 у вівторок на вул. Грушевського. На третій день протистояння міліції та мітингувальників люди почали масово підходити до бійців, що стоять зі щитами. "Беркутівці" на схилах Маріїнського парку до себе не підпускають — коли до них наближаються, б'ють дубинками по щитах. З-за їхніх спин висуваються помпові рушниці.

— Хлопці, кому ви служите, народу чи яйцеголовому? Нащо воно вам здалося? Ви ж людям голови б'єте, — кричить до двох солдатів 56-річна Валентина Леопольдівна. У неї на голові каструля, прив'язана синьо-жовтими стрічками. Хапає за щит. Хтось із міліціонерів б'є її кийком по пальцях.

Поруч — четверо монахів з Києво-Печерської лаври. Тримають корогви, бородань у довгій рясі читає Требник. Батюшка стає навколішки, молиться. "Отче наш" підхоплюють кілька жінок. Міліціонери відводять очі, дивляться під ноги чи вгору. Це бачить офіцер, командує гамселити щитами, щоб заглушити молитву. Удари починають лунати так несподівано, що люди сахаються. Лише монах про­довжує незворушно стояти на колінах.

Під ногами каша зі снігу, металу, пластику та дротів. Під шаром снігу — лід. Тхне паленою гумою, димом, шириться запах пороху.

Біля замотаного у брезент пам'ятника футбольному тренеру Валерієві Лобановському махає прапором 65-річний Стефан Баграч із Хуста, що на Закарпатті. Одягнений у товстий овечий кожух. Половина лівої щоки заклеєна лейкопластирем із бинтами.

— То не рана, зароблена в бою. То я опасною бритвою голивсє. Так зарос за дві неділі, що вирішив файно виглядати. Бривсє й подумав про того гівнюка Януковича, чуть сє половину писка не відтяв, — сміється чоловік. Він — активіст ­УДАРу. — Я не боюся йти до смерті, вже трохи пожив, побачив. У нас партизани завжди були, і я додому поїду партизанити. Може, офіс спалю якоїсь Партії регіонів. Бо ті курви всіх вже дістали.

У вівторок удень мітингувальники зайняли територію навколо згорілих автобусів на вул. Грушевського. Перед нею звели барикаду з того, що мали під руками. Два автобуси відтягли на середину площі. Їх перетворили на барабани — всю ніч по них грюкають палицями кілька десятків людей.

— Атаковать будем, пока все менты не передохнут. Вчера все видели — они тупо убивали хлопца — ногами, дубинкой. А потом сбросили, как мешок с мусором, — каже 22-річний Тарас із руху радикальних футбольних фанатів. Сидить на місці водія у згорілому КрАЗі.

О 22.00 знову починається протистояння. Мітингувальники кидають у силовиків петардами й коктейлями Молотова через огорожу стадіону "Динамо". Під прикриттям дерев'яних щитів чоловіки в масках кидають у стрій "беркутівців", які стоять за щитами на початку парку. Ті відповідають шумовими гранатами, стріляють із малокаліберних гвинтівок.

— Тут, как в каком-то сюрреализме. Маски, щиты, коктейли, все сгорело, звуки, как на шабаше, — тягне руки до бочки з вогнем луганець 44-річний Веніамін Литвінов. — Почему все ходят сюда, на Грушевского, а не идут штурмовать с другой стороны?

— Потому что, Веня, Грушевского стала символом протеста. Одни люди приходят сюда пар спустить — покидать камни, коктейли. Другие — такой энергетикой заряджаются, что ты не представляешь. Вот тошно тебе, а здесь всегда интересно и познавательно. Отсюда идет вольный дух казаков, — пояснює чоловік, що стоїть навпроти. Просить називати його Федоровичем. — Мне доводилось много где повоевать с ментами. Здесь они нас боятся. Потому что у них нет идеи, а у нас она есть. Мы не хотим новую власть — ми хотим новую страну.

Опівночі на майдані Незалежності починають прибирати сніг, що падає ще з ранку. Люди працюють під народні співи зі сцени. Згрібають у великі купи, потім мішками носять до найближчих барикад — укріплюють їх.

О 2.30 на Грушевського міліціонери притягують величезний прожектор. Освітлюють барикаду з людьми, схили — майже всю територію протистояння. Кілька чоловіків у масках пробують кидати в бійців камінням, але ті їх швидко висвічують та закидають гранатами. Після цього вмикають прожектор періодично — тільки коли бачать небезпеку.

— До світло-шумових гранат примотують каміння й кидають у людей, щоб було більше поранених. Нам один із хлопців показав таку — вона не розірвалася. Ми виймали з людей чорні гумові кулі, які заборонені законом. Вони — пластикові, застряють у тілі, наче металеві, — розповідає волонтер-медик Павло Скшетульский, 32 роки. Чергує в медпункті на вул. Грушевського. — Із опівночі серйозних травм було дві — чоловіку граната порвала сухожилля на нозі, ще одному куля влучила під око.

Під ранок навколо барикад людей стає зовсім мало. У стрій міліціонерів летить каміння. Ті відповідають гранатами й пострілами з гвинтівок.

— Я не знаю, чого вони чекають, але десь таки прорве. Або мєнти здадуться, або в нас активісти закінчаться. Третій день тут люди получають увєчія, а всім наплєвать — опозиціонерам, власті. Вони хочуть, щоб ми дістали ружжя? Так у кожного українця воно запрятано десь, — 43-річна Вікторія Шаргоровська з Черкас пританцьовує під бій барабанів біля входу до готелю "Дніпро" на Європейській площі. — Нада отвічать силою на силу.

Біля Кабміну з'явилася військова техніка

22 січня, у середу, о 8.00 на вул. Грушевського силовики йдуть у наступ на мітингувальників, відтісняють їх. "Беркут" розбирає барикади. Від пострілів гинуть двоє активістів. Генпрокуратура підтверджує: смерть настала від вогнепальних поранень. До кінця дня кількість загиблих зросла до п'яти.

О 10.00 тисячі тітушків ідуть організованими колонами столичним Печерськом. Опівдні протестувальники водили Майданом декількох прихильників Партії регіонів. Двом зв'язали руки й маркером на лобі написали: "раб". ­Услід кричали: "Падло, щоб ти здохло".

Єврокомісар з питань бюджету Януш Левандовський заявляє про готовність застосувати попереджувальний крок перед санкціями: переглянути банківські рахунки українських олігархів у закордонних банках, якщо влада надалі застосовуватиме силу.

Суд арештовує 10 підозрюваних у масових заворушеннях на вул. Грушевського.

Янукович на 14.00 скликає лідерів опозиції. Переговори тривають понад 3 год. Про результати лідери опозиції оголосять на віче о 18.00.

О 17.30 на вул. Грушевського під будівлею Кабінету міністрів з'явилася військова техніка.

Мітингувальники протягом дня готуються до штурму "Беркуту" і зачистки Майдану. На Грушевського силовики водометом гасять шини, які підпалюють мітингувальники.

Зараз ви читаєте новину «"Мы не хотим новую власть — мы хотим новую страну"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути