Кредитори спишуть Україні 20 відсотків державного боргу

 

— Я вважаю це великою перемогою. Історичною. І не тільки для України, — каже про списання 20% зовнішнього боргу держави іноземними кредиторами міністр фінансів Наталія Яресько, 50 років.

Україна домовилася про списання близько $3,6–3,8 млрд боргів із наявних $19,3 млрд. Про це стало відомо 27 серпня. Переговори тривали півроку — з березня.

Тепер комерційний борг держави становитиме близько $15,5 млрд. Виплати основної частини цієї суми мають відбутися у 2019–2027 роках. Відсоткова ставка майже не зміниться. З нинішніх 7,22% зросте до 7,75% ­річних.

Починаючи з 2021 року, до України застосують систему ­"він-він". Сплату боргу прив'язують до зрос­тання валового внутрішнього продукту країни. Україна не робитиме жодних виплат, якщо цей показник зросте менше ніж на 3%. У період, коли зростання ВВП становитиме від 3% до 4%, кредитори отримають 15% суми зростання. Коли показник перевищить 4% — кредитори матимуть 40% суми зростання.

Росія відмовляється переглянути умови повернення їй грудневого кредиту 2013 ро­ку — $3 млрд. Ці кошти тодішній президент Віктор Янукович позичав уже під час Майдану.

— Уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає за жодних обставин кращих умов, ніж отримали інші кредитори. Приймайте наші умови, бо кращих не отримаєте, — каже на засіданні уряду прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, 41 рік. — Можу передати їм публічну пораду: ті, хто брав гроші, отримали політичний притулок у Російській Федерації. Нехай покличуть тих бандитів, яких вони прихистили, — і нехай із них забирають гроші, або нехай повернуть нам їх (утікачів. — "ГПУ") сюди. І ми з великим задоволенням проведемо процесуальні дії щодо кожного з тих, хто отримував кошти і розграбував кошти Української держави.

— У найближчих чотири роки Україна не сплачуватиме тіло кредитів, — наголосив глава уряду. — Наші зобов'язання, які ми мали сплачувати з 2015-го, переносяться на чотири роки. Таких умов не отримувала жодна країна з 2000-го. Вітаємо наших кредиторів, що вони прийняли пропозицію України.

Також прем'єр-міністр ­сказав:

— Очікуваний нашими політичними опонентами дефолт не відбувся. Україна зробила все для фінансової стабілізації.

— Результати переговорів — безумовний успіх української сторони, — вважає політичний аналітик Анатолій Баронін, 36 років. — Можуть початися розмови, що можна було списати більше 20 відсотків боргу. Але зараз криза в Китаї, яка впливає на всю світову економіку, падають ціни на наф­ту. Списання боргів у таких умовах є важким процесом. На початку переговорів позиція міжнародних кредиторів була не зовсім лояльною до України. А нинішнє рішення дає позитивний сигнал інвесторам та учасникам світового ринку кредитування. Дефолтні ризики України знижені ще більше й тепер — вкрай мінімальні. Все це позитивно впливатиме на фінансову стабільність держави.

— Україна домовилася з кредиторами, показавши цивілізований шлях розв'язання складних міжнародних питань, — говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, 60 років. — Для світу це означає, що з країною можна вести справи.

— Списання боргів може вплинути на курс гривні?

— Психологічно. Бо у травні­-червні, коли почали говорити про можливий дефолт, попит на долар серед населення зріс. Тепер паніка зменшиться. Україна виконала одну з умов Міжнародного валютного фонду. Співпраця з ним продовжиться, країні відкриється доступ до інших міжнародних ресурсів.

Працюючі в Україні інвестори будуть спокійніші. Це позитивно вплине на фінансові потоки. Заощадимо резерви Нацбанку, звідки сплачують значну частину зовнішніх боргів. Однак не варто очікувати раптового зміцнення гривні. Її курс не виходитиме за рамки коливань, які є останнім часом.

×