Співвідношення втрат у війні і погрози Путіну: про що пишуть світові ЗМІ

Відбулася найбільша атака українських дронів по РФ у цьому році. І як мінімум - уражені Рязанський НПЗ і закриті ряд аеропортів, пишуть цього тижня світові ЗМІ.

Також медіа акцентують увагу на тому, що у Європі дискутують про можливу миротворчу місію в разі замороження війни. Попередньо розглядають 50 тис. військових із п'яти-шести країн.

Окремо західні ЗМІ пишуть про те, що президент США Дональд Трамп погрожує Москві позбавити її доходів від продажу нафти і газу, якщо Путін не погодиться на мирні переговори. У Кремлі відкидають погрози.

Gazeta.ua ознайомилася з матеріалами у західних ЗМІ.

"Найбільша українська атака дронів на Росію у цьому році", Bloomberg, США

Росія заявляє, що відбила наймасштабнішу атаку українських дронів у цьому році, націлену на понад десяток регіонів.

Міноборони РФ повідомило, що перехопило 124 українські дрони в ніч на 24 січня, зокрема над Москвою та на півночі Ленінградської області. Дев'ять аеропортів тимчасово зупинили роботу, зокрема в столиці Росії.

На відео, опублікованому в Telegram, видно пожежі на Рязанському НПЗ, що належить "Роснєфті". Губернатор області Павло Малков заявив лише, що на регіон атакували дрони і наслідки оцінюють.

Удари по Росії стали наймасштабнішими за останні місяці. Вони відбулися, коли президент Трамп намагається виконати обіцянку покласти край війні, закликаючи Росію і Україну досягти угоди щодо вирішення конфлікту.

"Україна втрачає менше солдатів, ніж Росія, але програє війну", The New York Times, США

Війна на виснаження між Росією і Україною вбиває солдатів темпами, небаченими в Європі з часів Другої світової війни.

Розрахувати масштаби втрат складно. Інформація є державною таємницею обох країн. Найповніші підрахунки загиблих українських військових здійснюють групи за кордоном з упередженими і непрозорими мотивами. Працюючи з неповною інформацією, експерти порахували, що Україна за війну зазнала близько половини непоправних втрат Росії - смертей і поранень, які на невизначений термін виводять солдатів із бою.

 

Росія все ще перемагає. Значно більша кількість населення та ефективніший призов дозволили їй краще компенсувати втрати і поступово просуватися вперед, каже військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Гаді.

"Поки товстий схудне, худий помре", - каже Гаді.

Найповніша інформація про загиблих в Україні йде з двох непрозорих сайтів, які відстежують некрологи, нагородження посмертними медалями, оголошення про похорони та іншу інформацію, пов'язану зі смертю. Сайти Lostarmour.info та UALosses.org показали схожі результати. Кожен окремо нарахував біля 62 тис. українських військових, які загинули.

Сайти пишуть, що можуть знайти лише частину загиблих, бо некрологи публікують з запізненням, а деякі смерті ніколи не оголошують. За їх оцінками, до грудня загалом загинуло понад 100 тис. українських військових.

Російські дослідники і журналісти, які використовували схожі методи, пишуть, що Росія зазнала понад 150 тис. смертей на полі бою до грудня.

Київ звинуватив UALosses у "поширенні неправдивої інформації" і періодично блокує сайт. Lostarmour заблокований в Україні, як і всі сайти, зареєстровані в Росії.

Незалежний український військовий кореспондент Юрій Бутусов заявив, що джерела в штабі ЗСУ повідомили йому, що 105 тис. солдатів "безповоротно втрачені", зокрема 70 тис. убитими і 35 тис. зниклими безвісти. Це значно більше, ніж 43 тис., про які заявив президент Володимир Зеленський 8 грудня.

Бутусов додав, що в його цифру не входять підрозділи поза ЗСУ, наприклад Нацгвардія. Це збільшить загальну кількість жертв.

За даними МВС України, у грудні зниклими безвісти вважалися 59 тис. українців. Більшість – військові. Це більше 35 тис., про які сказав Бутусов. Військовий аналітик, знайомий з західними оцінками, каже, що більшість зниклих безвісти українських військових вважаються мертвими.

Аналітики дійшли висновку, що Росія втрачає трохи менше двох солдатів загиблими і одного тяжко пораненого на кожного українського бійця, якого спіткала така ж доля.

Таке співвідношення не дозволило Україні подолати переваги Росії в чисельності населення та ефективності призову. За нинішніх тенденцій Київ втрачає більшу частку своєї меншої армії.

Наразі понад 400 тис. росіян на фронті воюють проти приблизно 250 тис. українців, і розрив між арміями зростає, вважає військовий аналітик, знайомий з західними оцінками.

За російською фінансовою статистикою, Росія наймала 600-1000 нових бійців на день у 2024-му. Київ лише ненадовго зрівнювався за цим показником у той же період.

Розрив у призові формує поле бою. Росія втрачає більше чоловіків. Але кожна українська жертва наближає Кремль до перемоги.

"Європа після війни введе війська в Україну?", Politico, США

Зараз березень 2027-го. Солдати європейських миротворчих сил патрулюють лінію розмежування між Україною і окупованими Росією територіями. Війська напружені. Раптом гучний вибух, і щось, схоже на російський дрон, врізається в бліндаж. Один військовий загинув, ще один поранений. Через кілька годин РФ звинувачує Україну в збитті розвідувального БПЛА. Відповідь Європи може знову занурити континент у жорстоку війну.

Ситуація вигадана, але військові планувальники по Європі мають врахувати такий сценарій, бо дискусії про розгортання миротворчих військ в Україні набирають обертів.

Оскільки президент Трамп обіцяє швидко покласти край війні, Європа пробує з'ясувати, яку роль вона зіграє, крім збільшення витрат на оборону і постачання зброї Києву. Одна з моделей - розгортання миротворчого контингенту європейців для забезпечення припинення вогню.

Прем'єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна зіграє "повноцінну роль" у потенційних миротворчих силах в Україні. А президент Франції Еммануель Макрон каже, що європейці мають "збудувати гарантії безпеки" для України. Глава МЗС Литви Кястутіс Будрис не виключив ввід військ в Україну.

За словами двох європейських дипломатів, поточні переговори зосереджені на створенні сил стримування, чисельністю до 50 тис. військових із п'яти-шести європейських країн, які б охороняли лінію розмежування між українськими та російськими силами у разі припинення вогню. Британці та французи вже почали певне попереднє планування.

 

Але небагато інших західних лідерів виявили готовність наражати на небезпеку своїх солдатів. Президент Зеленський каже, що миротворчі сили будуть потребувати підтримки США, але американські війська навряд чи будуть з огляду на ізоляціоністську політику Трампа.

Якщо Україна не зможе вступити в НАТО, а це малоймовірно, поки триває війна, то єдині гарантії безпеки - миротворці. Наслідком припинення вогню, який не буде ніхто контролювати, буде нова, більш кривава та руйнівна війна.

У лютому 2024-го Макрон був самотнім, коли не виключав відправлення західних військ в Україну. За рік багато чого змінилося. У грудні 2024-го, коли він зустрівся з Трампом і Зеленським на відкритті собору Паризької Богоматері, обраний президент США попросив лідерів Франції і України представити йому "надійне рішення" для України. Кілька днів по тому Зеленський заявив, що введення військ європейців - дієва ідея.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові міста України ризикують стати руїнами: про що пишуть світові ЗМІ

Переговори Макрона про це тривають з рядом країн, включаючи Сполучене Королівство, країни Балтії та Північної Європи і, можливо, Чехією.

Але водночас все це може бути марним. На будь-які миротворчі сили мають погодитися Росія і Україна, каже старший радник британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Франсуа Гейсбур.

"Дуже важко буде змусити європейців домовитися один з одним. Але ще важче змусити Україну і Росію домовитися про вирішення конфлікту", - каже Гейсбур.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров розкритикував ідею і заявив, що Росія "не задоволена" пропозицією.

Наразі Європі слід ретельно поглянути на відносини з Україною й на те, чому миротворці - це важливо для європейської безпеки. Але одне можна сказати напевно, у певний момент Трамп скаже європейцям, що Україна - їхня проблема.

"Путін відкидає погрозу Трампа про санкції", The Times, Велика Британія

Кремль відкинув погрози Трампа запровадити додаткові санкції та мита проти Росії, якщо Путін не погодиться припинити війну в Україні.

"Я не хочу шкодити Росії. Я люблю російський народ і завжди мав хороші стосунки з Путіним. Але якщо ми не укладемо угоду найближчим часом, у мене не буде іншого вибору, як накласти високі податки, тарифи й санкції на все, що продається Росією в США та інші країни", - написав Трамп.

"Ми не бачимо тут нових елементів. Йому подобаються ці методи", - заявив у відповідь прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

Російський експорт до США різко впав з початку війни в 2022-му. Минулого року становив менше $3 млрд. Але аналітики кажуть, що один із варіантів, який Трамп може розглядати, це додаткові санкції проти покупців російської нафти - Індії та Китаю.

Трамп також може запровадити додаткові санкції проти російських нафтових компаній. Санкції, запроваджені цього місяця адміністрацією Джо Байдена щодо "Газпром нафти" та "Сургутнафтогазу", які разом добувають половину російської нафти, спричинили різке зростання вартості танкерних перевезень для Росії. Індійські нафтопереробники припинили співпрацю з російськими танкерами і компаніями, які попали під санкції США.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закупівля зброї для ЗСУ: назріває великий скандал - експерт розповів чому

Інші кроки можуть включати обмеження проходу суден, застрахованих компаніями, які попали під санкції, через Босфор чи територіальні води Данії у Балтійському морі. Обидва є основними експортними шляхами для російської нафти.

Росія вже є країною, проти якої запроваджено найбільшу кількість санкцій у світі, але її економіка виявилася значно стійкішою, ніж очікували західні аналітики.

×