У січні більш як 120 громадських організацій області створили Комітет Майдану Львівщини. Політтехнолог, громадський активіст Роман Матис, 36 років, став його координатором. 7 жовтня запропонував кандидатам у народні депутати підписати Декларацію про публічні зобов'язання. Дав їм тиждень — до 14 жовтня. Майбутній нардеп має зобов'язатися не використовувати чорний піар, а потім постійно звітувати перед громадами виборчого округу про реалізацію своєї програми. А в разі невиконання зобов'язань — скласти мандат депутата Верховної Ради.
Із Романом Матисом зустрічаємося увечері в центрі Львова біля пам'ятника композитору Володимирові Івасюку. Розмовляємо в кав'ярні неподалік.
Чи дотримуватимуться декларації кандидати? Хто це контролюватиме?
— Підписати декларацію — це питання чесності й честі для львівських політиків. Це зробили вже 18 висуванців. Зараз неможливо відкликати депутата, який не виконує своїх зобов'язань, програму. А ті, хто пройдуть, мають такий механізм напрацювати. Це одне із завдань тих, хто потрапить у Верховну Раду.
Що у Львові кандидати в депутати обіцяють виборцям?
— Таке враження, що на цих виборах відпрацьовується загальна теорія популізму. Пишуть у своїх програмах про абстрактні речі. Треба децентралізація — нате вам, треба недоторканність депутатів — обіцяю. І ще — відкриті списки на додачу. А де реальні речі, які можна втілити в життя? Обіцянки побудувати дорогу, відремонтувати церкву чи звести дитячий майданчик треба сприймати як елемент підкупу. Бо народний депутат здатен тільки відстоювати права громади. Якщо у Львівавтодору немає грошей на дорогу, то депутат може лягти хрестом посеред неї, але нічого не зробить. Розумні люди мають не вестися на такі обіцянки.
Хто спекулює темами Майдану і війною?
— У кожній партії є свій комбат, у кожному окрузі — атовець, майданівець. Для думаючого виборця був чи не був кандидат на Майдані — не аргумент. Але для недумаючого майданівець — свій, можна голосувати.
Чим особливі ці парламентські вибори?
— Нові обличчя. Відкриваю списки партій і бачу знайомих: о, з тим на акції протесту були, з тим на Майдан речі возили, а ту вже давно знаю. Є й проблема: багато кандидатів повірили, що традиційну передвиборну програму можна замінити активністю у соцмережах. Але насправді найбільший вплив на виборця мають телебачення і преса.
Чому на мажоритарних округах Львова немає сильних політиків?
— Є навіть округи, в яких немає конкуренції. Наприклад, 118-й, у якому балотується бізнесмен Богдан Дубневич. Уперше за історію його численних висувань у нього немає реальних конкурентів. На минулих виборах його обскакав "свободівець" Юрій Михальчишин. Зараз у Дубневича шанси найвищі.
Найзапекліша боротьба буде в 116‑му окрузі — між Іриною Фаріон і чиновницею міськради Іриною Подоляк (керівник управління культури Львівської міськради. — "ГПУ"). Ще й самовисуванець Олег Радик з Економічного бойкотного руху може мати шанси.
В 117-му окрузі — це майже центр міста — представник "Народного фронту" Роман Брезіцький буде проти Оксани Юринець із "Блоку Петра Порошенка".
У 115-му протистояння буде між Іваном Васюником (віце-прем'єр в уряді Юлії Тимошенко. — "ГПУ") і Дмитром Добродомовим (телеведучий і гендиректор телекомпанії ZIK. — "ГПУ").
Як із фактами підкупу виборців під час цієї кампанії?
— Можуть бути, але перед самими виборами. Країна в жахливому стані, малозабезпечені й пенсіонери не погребують продуктовими наборами і винагородами. Але галичани відрізняються тим, що хабар можуть брати, але голосуватимуть по совісті.
3 
1
Коментарі