— Розпуску Верховної Ради не буде. Хоча дострокові вибори були б вигідні Порошенку. Має розгорнуті штаби, агітаторів. Зеленський у цьому не зацікавлений. Він нагнітатиме, що йому "не дали розпустити, а він хотів". А паралельно дотискатимуть повернення до старого виборчого закону — голосування за партію без мажоритарної складової, — говорить народний депутат 40-річний Валерій Карпунцов.
Зустрічаємося 8 травня в його приймальні на вул. Велика Житомирська в Києві. Пропонує каву з цукерками. Сам заварює. На робочому столі багато книжок з юриспруденції. На стіні — два портрети: великий Тараса Шевченка і трохи менший — Анатолія Селіванова, доктора юридичних наук, постійного представника Верховної Ради в Конституційному суді. Вважає його наставником.
У кутку при вході — нагороди і грамоти за роботу юриста. Також деякі печатки з колекції.
Але ж суспільство вимагає відкритих списків?
— Звісно. Ми зайшли в друге читання нового Виборчого кодексу. Ну скільки можна? Колода перетасувалася — ті самі корупціонери, хабарники, аморальні персонажі ховаються у хвостах списків. Сідають на старі схеми. І справа не у молодих політиках. Оновлення мусить бути моральне і професійне.
Йдемо до демократії, але не беремо її за еталон. У сталих демократіях, типу США, людина мусить добре вчитися, працювати, показати себе у професії. І вже коли можна за чимось її оцінити, тоді приходить у політику і працює для держави. А не коли перший запис у трудовій книжці — Верховна Рада.
Які ключові рішення може встигнути ухвалити цей парламент?
— Закон про імпічмент, тимчасові слідчі комісії, опозицію. Ті, хто сьогодні при владі, розуміють — завтра будуть на іншому боці. А закон — це можливість впливати на ухвалення рішень. Було би добре ухвалити закон про імпічмент, поправити регламент. Вони мусять бути, щоб діяла Конституція як угода між державою, владою і людьми. Якщо законів немає, тоді влада діє, як хоче.
Можна було би прибрати недоторканність. Але чітко визначити гарантії діяльності народного депутата. Якщо ти б'єшся із сусідом — це загальнокримінальний злочин, тебе притягають до відповідальності.
Але нардеп представляє десятки тисяч людей. І бажання на нього вплинути у десятки разів більше, ніж на просту людину. Буває, зупиняє патрульна поліція, коли їдеш голосувати за важливий закон, 3 години полощуть мозок і відпускають. А можуть і щось підкинути, скомпрометувати. Це має бути врегульовано законом.
У якому складі піде на вибори "Блок Петра Порошенка"?
— Важко сказати, я ж позапартійний. Член фракції, заходив за квотою "Удару". БПП, скоріше за все, піде на вибори партією. Організаційно готові. Намагаються пропагувати як партію нелідерського типу.
Які настрої у фракції після програшу на президентських виборах?
— Чекали від президента публічного побиття винуватих. Почути прізвища, побачити швидкі звільнення. Коли людина очевидно не відповідає посаді, заміни її. Є конкретні прізвища. Той же військовий прокурор (Анатолій Матіос. — ГПУ). Як він може п'ять років перебувати на посаді, служивши у Януковича до останнього дня, до побиття студентів на Майдані? Тільки за дезертирство притягнув 11 тисяч добровольців, строковиків. У нас що, 11 тисяч дезертирів? Ішла робота на підрив довіри до влади.
На рейтинг Порошенка вплинула відставка Яценюка? Якби той очолював уряд, то не всі шишки летіли б у президента.
— Ще одна біда Петра Олексійовича в тому, що не вміє делегувати повноваження. Гройсмана асоціюють із Порошенком, тому вся відповідальність лягала на президента.
Так само, як із генеральним прокурором. Не може бути генпрокурор без юридичної освіти і досвіду роботи. Луценко начитаний, грамотний. Але все це поверхнево. Глибоких знань у нього в кримінальному процесі і праві немає. Подивитися, як у генпрокурора змінюється думка про резонансні злочини. Луценко виходить і каже: Микола Паламарчук (народний депутат з фракції БПП. — ГПУ) — організатор убивства Катерини Гандзюк. І цей Паламарчук сидить у залі. Що йому робити? А суспільство як сприймає? Якщо сказав генпрокурор, значить це правда. А сьогодні підозрюваних у цих злочинах повипускали тихесенько (26 квітня зі слідчого ізолятора на прохання прокуратури випустили Ігоря Павловського, підозрюваного в організації вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Раніше із СІЗО вийшов керівник Херсонської обласної ради Владислав Мангер, якого підозрюють у замовленні вбивства. Його випустили під заставу. — ГПУ). І це резонансні справи, які контролює суспільство, активісти, родичі.
Чому провалилася судова реформа?
— Реформа була задумана правильно. Але не змінили принципи формування структур, зосталася можливість персонального впливу на судову систему. Люди це бачать і кажуть: нічого не змінилося. І вони праві.
Судову реформу треба було проводити в першу чергу, 2014-го. Не медицину, не поліцію. Коли людина знає, що може оскаржити в суді будь-яку протиправну діяльність, тоді всі підтягувалися б. Бо завтра суд визнає їх дії незаконними, посад позбудуться, когось до кримінальної відповідальності притягнуть. Але цього не зробили.
Реформа буде завершена, коли поміняються судді в районах і містах.
Чи плануєте майбутню політичну кар'єру?
— Я ще не вирішив. Коли зайшов 2016 року, подав зміни до закону про прокуратуру — до сьогодні висять. Боровся за професора Володимира Козявкіна (очолює реабілітаційний центр із роботи з дітьми, хворими на ДЦП, у Трускавці Львівської області. — ГПУ). Законопроект, який би давав можливість на Арабатській стрілці завершити реабілітаційний комплекс для дітей із ДЦП, пройшов усі комітети, всі висновки. Нуль. Уже й рейдерили той центр при цій владі. Я відбивав атаку. Ну який настрій після цього? Коли в такому питанні не можеш пробитися, що казати про якісь вузькофахові речі. Опускаються руки.
Яке найбільше досягнення цього парламенту?
— Здобутки тут має Петро Порошенко. Ухвалені 80 відсотків законодавчих актів, які подавав у Раду. Він виходив із загальнонаціональними питаннями — квотування українського контенту, закон про мову, томос, постійні рішення по армії, про зовнішню політику.
Порошенко міг узурпувати владу, маючи більшість у парламенті, силовиків. Звісно, тут велика роль Арсена Авакова — він був противагою Порошенку. Але президент і не хотів підім'яти все під себе. Бачимо це за результатами виборів. Він багато чого ініціював. І багато чого не говорив. Зараз з'ясовується, що по Охматдиту левова частина коштів добудови корпусу — його. Протиповітряна оборона навколо Києва — його кошти.
Як удалося ухвалити закон про мову?
— Ми дозріли до цього. І суспільство вимагало. Це той закон, який 20 років тому треба було приймати.
Які головні виклики стоять перед Україною в цьому році?
— Війна. Її треба завершувати. Вводити по кордону миротворців. Тоді припиниться постачання ресурсу сепаратистам. Людям там усе це вже набридло. Більшість шкодують, що ходили на референдуми. Бо живуть у Мордорі. Зараз перекуповують українські паспорти.
Не втрачати територій. Тільки держава слабне, на неї нападають. Тому треба посилювати армію, обороноздатність, національно-патріотичне виховання. У нас багато зброї на складах. Усім військовозобов'язаним через військовий квиток можна видати її додому — хай проходять вишкіл. Це на мільйони збільшило би кількість реальних захисників країни.
Не втрачати міжнародної підтримки. Якщо зменшимо динаміку, усе посиплеться.
Збирає старовинні печатки
Валерій Карпунцов вдруге пройшов у Верховну Раду 2016 року. Був 77-й у списку "Блоку Петра Порошенка".
Народився в місті Ніжин на Чернігівщині. Батько Віталій Михайлович — інженер харчової промисловості, мати Людмила Пантелеймонівна — економіст.
У 18 років покинув фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту. Вивчився на юриста у столичному університеті імені Тараса Шевченка.
З 1999-го два роки працював помічником нардепа. Консультував відділ зв'язків з органами правосуддя апарату Верховної Ради. Був радником віце-прем'єра Романа Безсмертного. Керував юридичним департаментом партії "Наша Україна". Два роки очолював правничу групу "Колегіум", працював у Національному агентстві з іноземних інвестицій та розвитку. Був депутатом Київради від Блоку Кличка. Заслужений юрист України.
17 років колекціонує старовинні печатки установ. Має їх близько тисячі.
Дружина Ольга за освітою лікар-терапевт. Виховують доньок Софію і Маріанну та сина Луку.
Любить готувати.
Живе в Києві.
3 
1
Коментарі