— В моей коллекции статуэтки с разных уголков мира. Ни одного фаллоса не покупал, все — подарки коллег и друзей, — каже 42-річний Олександр Унгурян із Запоріжжя. Працює завідувачем урологічного відділення міської лікарні. Три роки збирає макети пенісів.
— В Україні хороший макет фалоса знайти важко, — продовжує лікар. — У слов'ян до цього своє ставлення. За кордоном, особливо у східних країнах, пеніс не сприймають як щось непристойне. Навпаки, він є символом родючості та чоловічої сили.
Унгурян має близько 20 експонатів та з десяток сувенірів у формі фалоса.
— Найбільшу статуетку мені привезли з Туреччини. Вона до 30 сантиметрів заввишки. На Сході та в африканських країнах велику увагу приділяють розміру та формі таких сувенірів. Найсмішніший експонат — з Єгипту. Це фігурка чоловіка-курортника, якого за фалос схопила риба. Він з виряченими очима намагається відтягнути її від причинного місця. Як дивлюся на нього, покращується настрій.
Щороку поповнює колекцію на два-три екземпляри.
— Дарують переважно на день народження і 23 лютого. Торік не подарували жодного. Люди мало куди їздять, не до подорожей. Востаннє дарувала лікарка-інтернша, яка стажувалася в нашому відділенні. 2013-го на День захисника Вітчизни привітала мене не парфумами, не набором для гоління, а зв'язаним гачком фалосом. Казала, що плела близько місяця. На дотик м'який та приємний. З білих ниток, із зеленими очима та широкою усмішкою.
Окрім статуеток, у колекції є відкривачка у формі члена, чашка, на дні якої прикріплений невеликий білий пеніс. Навіть кактус у моєму кабінеті нагадує фалос. Його подарували колеги. По боках два паростки, а посередині — більший, продовгуватий.
Колекція — це частина урологічного відділення, що інші лікарі поповнюватимуть з покоління в покоління. Жінки, коли бачать, сором'язливо хіхікають. Уважно роздивляються кожен експонат, крутять.
Чоловіки повинні бачити ці статуетки й розуміти, що урологи допоможуть їм досягти таких результатів.














Коментарі